Українці оселилися у квартирі, не знаючи або не до кінця розуміючи, що її основний орендар порушує правила соціального житла. Після перевірки житлова корпорація домоглася звільнення помешкання, тому виїхати довелося і самому орендарю, і людям, яких він поселив. На цьому прикладі Світлана Кошек пояснює головний ризик: навіть якщо мешканці сумлінно заплатили за проживання або погодилися на пропозицію з добрих намірів, це не робить незаконну суборенду дозволеною та не гарантує їм права залишитися у квартирі.
Матеріал підготовлено за ефіром від 20 серпня 2023 року та відображає обставини конкретної історії й пояснення, наведені на цю дату.
Слухати статтю
Чим соціальне житло відрізняється від звичайної оренди
Соціальне житло здають житлові корпорації за нижчим тарифом. Такий формат призначений для людей із невисоким доходом і передбачає не лише доступнішу оплату, а й обов'язки орендаря. Одне з основних правил полягає в тому, що в помешканні мають жити саме ті люди, яким його надали.
Конкретні обмеження можуть відрізнятися залежно від житлової корпорації. Однак орендар не може просто передати квартиру іншій людині, обміняти її на власний розсуд або залишити у спадок. Якщо його життєва ситуація змінюється, наприклад він купує інше житло, соціальну квартиру потрібно повернути корпорації, а не передавати родичам, знайомим чи новим мешканцям.
Це важливо і для тих, хто шукає кімнату або квартиру. Людина, яка має ключі та називає себе господарем, не обов'язково має право поселяти інших. Особливо обережно варто ставитися до платної пропозиції в соціальному житлі: сама домовленість з основним орендарем не скасовує правил його договору з корпорацією.
Як підозра перетворилася на перевірку
Історія почалася ще у вересні 2021 року, коли житлова корпорація отримала анонімний сигнал про одну з квартир. За повідомленням, люди там постійно змінювалися: хтось приїжджав, жив певний час і виїжджав, після чого з'являлися нові мешканці. Така ротація викликала підозру, що квартиру незаконно здають на короткі строки.
Основного орендаря запросили для пояснень. Він стверджував, що живе у квартирі разом із братом, а інші люди лише іноді приїжджають до них у гості на тиждень або два. Корпорація тоді обмежилася попередженням: йому нагадали про заборонені дії та попросили дотримуватися умов проживання.
Через тривалий час корпорація вирішила перевірити, чи змінилася ситуація. 13 січня 2023 року її працівники прийшли до квартири без попередження. Двері відчинила українка, яка не розмовляла нідерландською або англійською. Спілкування організували через перекладача.
За її словами, у квартирі жили вона з чоловіком, а також ще одна пара. Обстановка також вказувала на постійне проживання кількох людей: у помешканні були двоспальне ліжко та розкладений для сну диван. Працівники дійшли висновку, що йдеться не про короткий візит гостей.
Чому пояснення орендаря не допомогли
Коли основного орендаря знову викликали, він продовжував наполягати, що живе у квартирі з братом, а українська сім'я лише тимчасово гостює. Проте пояснення суперечило тому, що працівники побачили під час перевірки та почули від мешканки.
Йому повідомили, що порушення правил оренди може завершитися виселенням. У відповідь він заявив, що погодиться виїхати лише за умови надання іншого будинку та грошей на переїзд. Працівники порадили уважно стежити за поштою, щоб не пропустити офіційні листи. 26 січня він отримав повідомлення з вимогою звільнити приміщення через недотримання умов оренди.
Після цього орендар пояснював, що не брав з українців грошей, а пустив їх із жалю. Але навіть безоплатне поселення не усувало головної проблеми: у соціальній квартирі постійно жили люди, яким її не надавали. Остаточної відповіді на питання, чи справді українці платили за житло, у розглянутій історії немає.
Орендар не погодився з рішенням корпорації та звернувся до суду. Суд, однак, також постановив, що квартиру потрібно звільнити. Це означало виїзд як основного орендаря, так і українців, які там жили. Крім того, орендарю довелося сплатити судові витрати.
Найбільший ризик для людей, яких поселили
Світлана звертає увагу насамперед на становище українських мешканців. Вони могли не знати, що людина, яка запропонувала квартиру, вже раніше привертала увагу корпорації через підозру в незаконній оренді. Якщо вони платили за проживання, наслідки могли виявитися подвійними: втрата житла та невизначеність щодо повернення грошей.
Із відомої частини історії незрозуміло, чи існувала заборгованість між сторонами, чи повернули мешканцям передоплату та чи відшкодували оплату за період, протягом якого вони вже не могли жити у квартирі. Відомо лише, що рішення щодо приміщення позбавило їх можливості залишитися там, незалежно від їхньої особистої домовленості з орендарем.
Ключовий урок: статус мешканця залежить не тільки від того, чи дозволив йому хтось заселитися. Важливо, чи мала ця людина право надавати житло іншим. Усна домовленість, передані ключі або сплачена сума самі собою не захищають від виселення, якщо основна угода забороняє суборенду чи постійне проживання сторонніх людей.
Що перевірити до заселення
Перед оплатою та переїздом варто прямо з'ясувати, на якій підставі людина користується квартирою і чи дозволено їй поселяти інших. Якщо це соціальне житло, особливо важливо не покладатися лише на запевнення орендаря. Потрібно зрозуміти, чи має він право здавати квартиру або її частину за гроші та чи погоджене проживання інших людей із житловою корпорацією.
Підозру можуть викликати постійна зміна мешканців, короткі строки проживання, відсутність зрозумілих пояснень щодо власника або корпорації, а також небажання показати, на яких умовах пропонують житло. У розглянутій справі саме регулярна поява нових людей стала причиною першого сигналу та подальшої уваги корпорації.
Водночас сама присутність гостей не була представлена як автоматичне порушення. Суперечка виникла через ознаки того, що інші люди не просто приїжджали ненадовго, а постійно жили в помешканні. Тому важливо розрізняти короткий візит і фактичне заселення, але остаточне значення мають умови конкретної оренди.
Якщо проблема вже виникла
Навіть коли людина вже оселилася в такій квартирі або з'ясувала, що бере участь у порушенні, Світлана радить не боятися звертатися по допомогу. Приховування ситуації не поверне права на житло та може лише залишити мешканця наодинці з вимогою терміново виїхати або з фінансовими претензіями до орендаря.
Допомогу можна шукати через муніципалітет, організації підтримки біженців і служби юридичної допомоги. Там можуть пояснити, що робити далі у конкретній ситуації. Це особливо важливо, якщо людина платила за житло, отримала вимогу про виселення, не розуміє листів або не знає, які домовленості можна підтвердити.
Ця історія показує лише одну сторону подій, а подальша доля українських мешканців у джерелі невідома. Проте її практичний висновок зрозумілий: перед заселенням потрібно перевіряти не тільки квартиру та ціну, а й право людини пропонувати це житло. Якщо перевірка корпорації вже почалася, краще якнайшвидше шукати правову та організаційну допомогу, а не розраховувати, що приватна домовленість дозволить залишитися у соціальній квартирі.
Ресурси до статті
- Право на захист орендаряRijksoverheid
- Що треба знати про суборенду житла або кімнатиRijksoverheid
- Чоловіка виселили через суборенду житла людям з УкраїниDe Telegraaf





