Переїзд між країнами ЄС під тимчасовим захистом: правило однієї країни та ризики

Тимчасовий захист не забороняє українцям переїжджати з однієї країни ЄС до іншої, але не дозволяє одночасно користуватися правами за цим режимом у двох державах. У розборі документів Єврокомісії, оприлюднених 4 червня 2025 року, Світлана Кошек звертає особливу увагу саме на це правило. Воно повторюється в усіх трьох документах і супроводжується вимогою краще координувати реєстрацію, обмін даними та контроль між країнами.

Стаття відображає зміст ефіру від 11 червня 2025 року про оприлюднені на той момент пропозиції та рекомендації ЄС. Конкретні національні процедури після цієї дати могли змінитися.

Що означає правило однієї країни

Людина під тимчасовим захистом може отримувати передбачені ним права лише в одній державі ЄС одночасно. Йдеться не тільки про саму реєстрацію, а й про пов'язані з нею можливості та підтримку. Документи спрямовані проти ситуацій, коли одна людина залишається зареєстрованою у двох країнах і користується допомогою в обох.

Світлана наголошує, що це не загальна заборона змінювати країну проживання. Надані тимчасовим захистом права не скасовуються, а коло людей, які мають на них право, не змінюється. Проте під час переїзду потрібно належно припинити користування захистом у попередній державі та оформити становище в новій.

У рекомендаціях ідеться про те, що держава може відхилити запит людини, яка вже має тимчасовий захист і користується відповідними правами в іншій країні ЄС. Мета такого підходу - уникнути множинної реєстрації та забезпечити дію прав лише в одній державі.

Чому обмін даними стає важливішим

У ЄС уже працює спільна платформа для реєстраційних даних, однак, за змістом розібраних документів, інформація не завжди оновлюється всіма сторонами достатньо швидко. Через затримки людина могла певний час залишатися в системах двох країн.

Тому державам рекомендують оперативніше передавати актуальні відомості та краще координувати свої дії. Світлана очікує, що під час нової реєстрації перевірка попереднього статусу стане жорсткішою: країна зможе відразу побачити, чи не користується людина захистом деінде.

Цей контроль пов'язаний не лише із запобіганням зловживанням. Європейський підхід має також забезпечити більш збалансований розподіл відповідальності між державами. Країни мають розуміти, скільки людей фактично перебуває під їхньою відповідальністю, і планувати житло, підтримку та роботу відповідних служб на підставі актуальних даних.

Переїзд залишається можливим, але результат не гарантований

Найважливіше практичне застереження Світлани стосується моменту переходу. Якщо людина знімається з реєстрації в одній країні та їде до іншої, це ще не гарантує, що нова держава одразу прийме її до своєї системи тимчасового захисту та забезпечить місцем проживання.

У новій країні можуть перевірити попередню реєстрацію або повідомити, що в системі розміщення немає місць. Саме тому переїзд не варто сприймати як просту автоматичну заміну однієї реєстрації іншою. Між припиненням старого статусу та фактичним оформленням нового може виникнути складна ситуація.

Головне застереження: перш ніж залишати чинну систему, потрібно з'ясувати порядок дій і реальні умови приймання в державі призначення. У самому ефірі немає єдиного алгоритму для всіх країн, адже конкретне впровадження залежить від національних правил і практики кожної держави.

Тимчасовий захист і новий дозвіл на проживання

Правило однієї країни потрібно відрізняти від переходу на іншу законну підставу проживання. Документи ЄС пропонують державам допомагати українцям переходити з тимчасового захисту на національні статуси, які краще відповідають їхній фактичній ситуації. Серед можливих підстав названо роботу, навчання, наукову діяльність і сімейні обставини.

Такий перехід не означає, що людина може одночасно залишити всі права тимчасового захисту й отримати інший дозвіл. Світлана звертає увагу: коли людина переходить на інший статус, її попереднє становище припиняється, а разом із ним можуть припинитися і пов'язані права. Тому рішення потребує обережності та розуміння наслідків.

Єврокомісія закликає країни краще інформувати людей про переваги нових статусів, їхні права та доступні альтернативи міжнародному захисту. Водночас рекомендації не створюють одного спрощеного дозволу для всього ЄС. Кожна держава вирішуватиме, які механізми запровадити у своєму законодавстві та кому вони будуть доступні.

Деякі країни можуть полегшити перехід на наявні робочі, студентські, сімейні або гуманітарні дозволи. Інші можуть створити спільний тимчасовий дозвіл для людей, які певний час прожили в країні під тимчасовим захистом. Але на дату ефіру це лише можливі моделі, а не готова універсальна процедура.

Чому ЄС готує перехід заздалегідь

Рекомендації щодо переїздів і реєстрації є частиною ширшої підготовки до майбутнього завершення тимчасового захисту. ЄС прагне уникнути ситуації, коли після його припинення велика кількість людей одночасно звернеться по притулок і перевантажить національні системи.

Тому запропоновано чотири напрями: сприяти переходу на інші законні статуси ще до завершення тимчасового захисту, готувати добровільне повернення та реінтеграцію в Україні, забезпечувати людей зрозумілою інформацією, а також посилювати координацію й обмін даними між державами та українською владою.

Це не означає, що всіх спрямовують до повернення. У документах повернення названо одним із варіантів поряд із продовженням законного проживання в ЄС. Люди мають ухвалювати усвідомлені рішення з огляду на роботу, навчання, сім'ю, безпеку та особисті обставини.

Для тих, хто розглядає повернення, пропонуються ознайомчі поїздки до України, щоб відвідати близьких, перевірити житло й оцінити ситуацію у своїй громаді. Для тих, хто інтегрувався в країні перебування, вивчив мову, працює або навчається, державам рекомендують створювати зрозумілі шляхи до інших форм проживання.

Окремі обставини потребують окремих рішень

Загальна схема не охоплює однаково всі життєві ситуації. Частина людей може не мати можливості ані перейти на інший статус, ані безпечно повернутися. У документах як приклад згадано людей, які проходять лікування та потребують догляду, недоступного в Україні. Державам рекомендовано розглянути для таких людей тимчасове законне перебування, доки повернення не стане можливим.

Так само завершення тимчасового захисту не має переривати навчання дітей. Країни можуть дозволити сім'ям зі школярами залишитися на строк, необхідний для завершення навчального року, якщо дія загального режиму закінчиться раніше.

Ці положення показують, чому єдина дата не може автоматично визначити долю кожної людини. Передбачаються координація, перехідні періоди й урахування індивідуальних обставин, хоча конкретні рішення залишаються за державами.

Що врахувати перед зміною країни

Головний висновок ефіру полягає в тому, що свобода змінити країну не дорівнює праву одночасно залишатися у двох системах. Посилення обміну даними робить множинну реєстрацію дедалі менш можливою, а нова держава може перевірити попередній статус ще під час звернення.

Тому рішення про переїзд потрібно приймати не лише на підставі загального права на тимчасовий захист. Важливо заздалегідь з'ясувати, як припиняється реєстрація в попередній країні, чи готова нова країна оформити захист і які реальні умови проживання вона може запропонувати. На дату ефіру європейські документи визначали спільний напрям, але конкретні процедури й майбутні перехідні статуси ще мали розроблятися на національному рівні.