Тьярда Стрейк має лише 5% зору, але не приховує свого повсякденного життя від інших. У TikTok вона розповідає, як виховує дітей, готує їжу та справляється зі звичайними домашніми справами. А в червні 2023 року до її особистої історії додалася важлива професійна подія - після 11 років роботи в муніципальній раді Зейста її обрали бургомістеркою Лейдердорпа.
Матеріал відображає зміст ефіру від 15 червня 2023 року та описує історію Тьярди Стрейк і її обрання бургомістеркою на той момент.
Слухати статтю
Життя без прикрашання
Приблизно за півтора року до цього ефіру Тьярда почала вести TikTok. Свої відео вона відкриває простим представленням - вітається та говорить, що майже не бачить. Далі показує не виняткові досягнення, а звичайне життя таким, яким воно є.
Одне з найвідоміших відео присвячене приготуванню яєчні для дітей. Тьярда шукає потрібне кухонне приладдя, а діти допомагають їй і підказують, де що лежить. Коли мама кладе яйця на підлогу, вони попереджають її про це. Між ними виникає жива розмова про те, що діти бачать те, чого не бачить вона.
У цьому епізоді немає спроби перетворити побут на героїчний подвиг. Навпаки, він показаний із гумором і спокійним прийняттям обставин. Якщо щось не вдалося знайти або зробити з першої спроби, це не стає причиною відмовлятися від справи. Саме така відкритість зробила історію Тьярди близькою багатьом глядачам.
Від муніципальної ради до нової посади
Соціальні мережі - лише одна частина життя Тьярди. На момент ефіру вона вже 11 років працювала в муніципальній раді Зейста. За цей час її сприймали як важливу для міста людину, а наступним кроком стало обрання бургомістеркою Лейдердорпа.
На цій посаді вона мала змінити попередню очільницю міста, яка виходила на пенсію після досягнення 70 років. Для Світлани Кошек це призначення стало прикладом того, що фізичне обмеження саме собою не перекреслює можливості працювати на відповідальній публічній посаді.
Тьярда не заперечує своєї особливості й не намагається створити враження, ніби вона не впливає на її життя. Вона прямо говорить про обмежені можливості. Водночас її професійний шлях показує, що ці обставини не завадили їй багато років працювати в місцевому управлінні та здобути довіру для переходу на посаду бургомістерки.
Власний досвід як джерело емпатії
Свій стан Тьярда пов'язує зі здатністю краще розуміти інших людей, які теж не вписуються в уявлення про ідеальність або стикаються з тим, що їм не все вдається. Вона знає, де розташований знайомий їй басейн, але водночас усвідомлює, що інші люди можуть цього не знати або потребувати допомоги з причин, які не завжди помітні ззовні.
Саме ця увага до чужих труднощів у розповіді Світлани постає однією з важливих рис майбутньої бургомістерки. Особистий досвід обмежень може давати не лише додаткові труднощі, а й глибше розуміння потреб людей, чиї можливості, обставини або спосіб життя відрізняються від звичних.
Реакція аудиторії Тьярди також була теплою. Люди вітали її з призначенням, пишалися її досягненням і раділи, що саме вона очолить місто. У словах «це наша бургомістерка» відчувалося не співчуття, а визнання людини, яку вважають гідною цієї роботи.
Виходити з того, що маємо
Для Світлани ця історія насамперед про ставлення людини до власних обставин. Можна довго нарікати, що випали не той час, не та країна чи не ті умови. Але змінити відправну точку не завжди можливо. Можна лише чесно побачити, де ми перебуваємо зараз, і шукати шлях до кращого саме звідси.
Головний висновок: перешкодою часто стають не лише зовнішні обмеження, а й переконання, що через них нічого не вийде. Історія Тьярди не заперечує труднощів майже незрячої людини. Вона показує інше - з наявними можливостями можна будувати повсякденне життя, залишатися відкритою до людей і поступово досягати серйозних професійних цілей.
Світлана завершує цю розповідь закликом не опускати рук. Вихід може знайтися не в ідеальних умовах, а в уважному ставленні до того, що вже є, до власних можливостей і до наступного кроку, який людина здатна зробити сьогодні.
