Наприкінці липня 2025 року під час повернення з України до Нідерландів деякі родини з дітьми зіткнулися з проблемами на кордонах Польщі та Словаччини. Прикордонники вимагали окремий стікер у дітей до 14 років і не дозволяли продовжити подорож без нього. Водночас, як пояснювала Світлана Кошек, у правилах нідерландської міграційної служби IND було зазначено, що дітям цього віку окремий стікер не потрібен. Через розбіжність між опублікованими правилами та практикою на кордоні вона радила заздалегідь оцінювати ризик, брати із собою підтвердні матеріали та знати, куди звертатися по допомогу.
Матеріал відображає ситуацію та рекомендації, озвучені 28 липня 2025 року щодо поїздок із дітьми до 14 років через кордони Польщі та Словаччини під час повернення до Нідерландів.
Слухати статтю
Чому виникла проблема на кордоні
За інформацією, яку Світлана отримала від українського консула, консульству вже було відомо про випадки, коли дітей до 14 років не пропускали без окремого стікера. Проблему пов'язували з новими, жорсткішими інструкціями щодо перетину кордону в окремих країнах.
Нідерландська міграційна служба передала відповідним міграційним службам пояснення щодо правил для дітей. Однак для того, щоб ці роз'яснення дійшли до конкретних пунктів пропуску і почали однаково застосовуватися на місцях, був потрібен час. Тому сама наявність правила IND ще не гарантувала, що під час конкретної поїздки суперечка не виникне.
Важлива обставина: йшлося не про оголошену зміну правила IND для дітей, а про труднощі з його практичним застосуванням на маршруті. Консульство працювало з нідерландською міграційною службою над проблемою з документами, але швидкого вирішення Світлана не обіцяла.
Що взяти із собою в дорогу
Світлана радила не панікувати, але ретельно підготуватися до поїздки. Насамперед потрібно взяти якомога повніший комплект документів, які стосуються дорослих і дітей. У виступі не було універсального переліку для кожної родини, тому головна рекомендація полягала саме в тому, щоб не обмежуватися мінімальним набором.
Окремо варто було роздрукувати сторінку сайту IND, де зазначено, що дітям до 14 років не потрібен окремий стікер. За словами Світлани, ця інформація була доступна англійською та українською мовами. Така роздруківка не усуває ризик суперечки, але дозволяє показати прикордонникам письмове пояснення нідерландської міграційної служби.
Ще до виїзду слід було записати контакти українських консульств у всіх країнах транзиту. Якщо маршрут проходить через Польщу або Словаччину, потрібно мати під рукою контакти українського консульства саме в тій країні, де може виникнути проблема. Розраховувати лише на пошук інформації вже під час затримки незручно, особливо якщо родина перебуває в дорозі з дітьми.
Підготовка до маршруту: документи, роздруковане правило IND і контакти консульств мають бути доступними одразу, а не лежати серед речей, до яких складно дістатися на кордоні.
Як звертатися по допомогу
Якщо родину вже зупинили або не пропускають, Світлана радила звертатися до українського консульства в країні, де стався інцидент. Також можна було повідомити про ситуацію українське консульство в Нідерландах.
У зверненні важливо викласти конкретні факти без зайвих емоцій. Потрібно вказати точний пункт перетину кордону або місце, де родину затримали, пояснити, що саме не дозволяють зробити, назвати прізвище та повідомити, скільки дорослих і дітей перебуває разом. Ці відомості дають консульським працівникам змогу швидше зрозуміти, де сталася проблема і кому потрібна допомога.
Що написати: місце затримки, пункт пропуску, суть вимоги прикордонників, прізвище, кількість дорослих і дітей. Чітке повідомлення про конкретний випадок корисніше за загальне запитання про те, чи можуть виникнути труднощі в майбутній поїздці.
Світлана наголошувала, що громадяни України можуть звертатися до українських консулів у країнах свого маршруту. Саме консульський зв'язок вона називала головним доступним способом допомоги, якщо родина з дітьми вже опинилася у складній ситуації посеред дороги.
Чому ризик усе одно залишається
Навіть із документами, роздруківкою правил і контактами консульств неможливо було повністю виключити затримку. На дату виступу роз'яснення ще мали пройти від центральних служб до конкретних працівників на кордоні. Саме тому Світлана просила враховувати, що поїздка залишається ризикованою.
Вона визнавала, що люди можуть посилатися на своє право перетинати кордон. Однак на практиці суперечка про право не завжди допомагає негайно продовжити маршрут. Якщо прикордонник керується іншою інструкцією або не знає роз'яснення IND, родині все одно може знадобитися втручання консульства.
Тому рекомендація не панікувати не означала ігнорувати проблему. Йшлося про спокійну підготовку до можливого ускладнення: зібрати підтвердження, заздалегідь записати потрібні контакти та в разі затримки повідомити точні дані. Водночас Світлана не закликала вважати подорож цілком безпечною лише тому, що на сайті IND опубліковано відповідне правило.
Спокійні дії замість паніки
Головний висновок виступу полягав у тому, що родинам із дітьми до 14 років варто було розрізняти саме правило IND та його фактичне застосування на окремому кордоні. Опубліковане пояснення можна і потрібно мати із собою, але воно не виключає проблеми на місці.
Якщо поїздка вже запланована, найпрактичніший порядок дій станом на 28 липня 2025 року був таким: зібрати повний комплект документів, роздрукувати правило IND для дітей, зберегти контакти консульств країн транзиту та бути готовими коротко й точно описати конкретний інцидент. Це не гарантує безперешкодного перетину кордону, але допомагає швидше звернутися по підтримку, якщо родину зупинили.
