Тимчасовий захист для переміщених осіб з України продовжено до 4 березня 2028 року, але разом із продовженням з'явилися нові умови для тих, хто лише звертатиметься по нього. В ефірі від 8 серпня 2026 року Світлана Кошек пояснює європейське рішення, його застосування в Нідерландах і головну відмінність між чинними отримувачами захисту та новими заявниками.
Матеріал відображає зміст ефіру від 8 серпня 2026 року та описані в ньому правила й невизначеності на цю дату.
Слухати статтю
Європейське рішення і правила окремих країн
Європейський документ визначає спільний напрям, але його практичне застосування залежить від кожної держави. Частина положень сформульована досить чітко, інші залишають країнам простір для імплементації у власне законодавство та адміністративні процедури.
Тому однакове рішення не обов'язково означає повністю однакові правила в усіх країнах ЄС. Для людей у Нідерландах важливі не лише формулювання європейського акта, а й пояснення нідерландської міграційної служби IND та майбутні національні документи.
Ключовий результат: у розглянутому рішенні прямо зафіксовано продовження тимчасового захисту до 4 березня 2028 року. За поясненням Світлани, це офіційна підстава, на яку можна посилатися, зокрема коли роботодавцю потрібне підтвердження продовження режиму.
Продовження пов'язане з тим, що під час війни не очікується масового скорочення кількості людей, які потребують захисту. Водночас додатковий рік не скасовує підготовку до завершення спеціального режиму. ЄС окремо нагадує державам про необхідність прискорювати перехід людей до інших правових статусів і готувати добровільне повернення та реінтеграцію, коли це дозволятиме ситуація.
Один захист в одній державі
У документі знову закріплено принцип, за яким людина може користуватися тимчасовим захистом лише в одній державі ЄС одночасно. Якщо під час нового звернення можна встановити, що заявник уже отримав відповідний статус в іншій країні, у новій реєстрації можуть відмовити.
Для цього держави мають регулярно й оперативно передавати точні дані до спільної платформи реєстрації. Йдеться не лише про активні статуси, а й про неактивні реєстрації, коли людина вже відмовилася від захисту або припинила користуватися ним у попередній країні.
Світлана звертає увагу на практичну проблему: дані між країнами оновлювалися нерівномірно, іноді із запізненням або не повністю. Саме тому в європейському рішенні окремо наголошено на актуальності інформації. Принцип одного статусу не є новим, але контроль за його дотриманням мають посилити.
Нова вимога для заявників
Найсуттєвіша зміна стосується людей, які звертаються по тимчасовий захист після набрання новими правилами чинності. Вони мають бути готові підтвердити законність виїзду з України або виконання своїх військових обов'язків.
Як можливе підтвердження в документі названо законне перетинання українського кордону чи виїзний штамп у паспорті. Якщо підтвердити законний виїзд таким способом неможливо, заявник має надати офіційний документ у паперовій або електронній формі. Серед прикладів згадується інформація з «Резерв+», яка може підтверджувати звільнення від військової служби або виконання відповідних обов'язків.
Обов'язок доведення: необхідні підтвердження має надати сама людина, яка звертається по захист. У розібраному формулюванні немає окремого поділу за статтю чи віком. Визначальним є те, чи може заявник показати документ, який органи країни ЄС здатні швидко перевірити.
Світлана пояснює це так: європейські органи не повинні самостійно розбирати всі деталі українського військового законодавства. Якщо українська сторона дозволила людині перетнути кордон, для приймаючої держави це є підтвердженням законного виїзду. Якщо такого доказу немає, потрібен інший перевірюваний офіційний документ.
Чинних отримувачів зміна не стосується
Нова вимога не поширюється на людей, які вже користувалися тимчасовим захистом до визначеної дати та зберегли цей статус. У тексті європейського рішення і в нідерландському поясненні, яке розбирає Світлана, дати сформульовано не цілком однаково.
Європейський текст містить виняток для людей, які вже мали захист до 30 липня 2026 року включно і продовжили ним користуватися. На сайті IND нові правила для заявників були прив'язані до 5 серпня 2026 року, а виняток описувався для тих, хто вже мав захист до цієї дати.
Через цю розбіжність особливою може бути ситуація людини, яка подала заяву раніше, але ще не встигла отримати документ. В ефірі немає остаточної відповіді, як саме розглядатимуть такі випадки. Світлана радить за наявності відмови через різницю між датою звернення та датою оформлення оцінювати конкретну ситуацію з юристом.
Важливо й те, що ці обмеження стосуються входу до системи тимчасового захисту. Вони не означають повторної перевірки виконання військових обов'язків усіма, хто вже отримав статус. За поясненням в ефірі, зміна віку після реєстрації сама собою не позбавляє людину вже наданого захисту.
Невизначеність щодо членів сім'ї
На сайті IND Світлана побачила виняток для людей, які приєднуються як члени сім'ї особи, що вже перебуває під тимчасовим захистом. Водночас у розглянутому європейському документі окремого положення про такий виняток вона не знайшла.
Крім того, різні сторінки IND, за її словами, давали не цілком узгоджені пояснення: на одній ішлося про необхідність члену сім'ї самостійно відповідати умовам тимчасового захисту, на іншій допускалося застосування винятку. На дату ефіру відповідний нідерландський нормативний документ або докладна інструкція ще не були опубліковані у джерелі, яке відстежувала Світлана.
Тому сам факт спорідненості не варто автоматично трактувати як гарантоване право. Особливо це стосується повнолітніх дітей, батьків та інших родичів: в ефірі не наведено остаточного правила для кожної категорії. Практика мала ще сформуватися.
Тимчасовий захист і притулок
Якщо людина не може виконати нові умови для тимчасового захисту, можливість звернутися по міжнародний захист формально залишається. Але це інша процедура з індивідуальною оцінкою підстав. Саме по собі небажання проходити військову службу або ухилення від неї в розглянутому документі не названо достатньою підставою для міжнародного захисту.
Світлана застерігає від переходу з уже отриманого тимчасового захисту до процедури притулку лише через очікування кращих соціальних умов чи швидшого шляху до постійного статусу. На дату ефіру перспективи такої процедури для українців залишалися складними та залежали від особистих обставин, характеру загрози й оцінки конкретної справи.
Тимчасовий захист і притулок виконують схожу негайну функцію безпеки, але мають різні правові механізми та наслідки. Продовження спеціального режиму також допомагає уникнути одночасного надходження великої кількості індивідуальних заяв про притулок, яке могло б перевантажити міграційні системи держав ЄС.
Продовження не зупиняє перехід
Додатковий рік має дати країнам час підготувати інші рішення. У Нідерландах на дату ефіру досліджували можливості спрощеного переходу до інших дозволів на проживання. Світлана очікувала, що увага насамперед буде зосереджена на статусах, пов'язаних із роботою, а згодом, можливо, з підприємництвом, але прямо позначала це як власне припущення, а не готове рішення.
Трирічний перехідний документ, про який повідомлялося раніше, за її оцінкою, не скасовано. Його призначення - дати після завершення тимчасового захисту додатковий час для переходу на іншу підставу проживання або підготовки до повернення. Через продовження захисту момент переходу на такий документ, імовірно, також відсувається.
Окремо залишається питання, чи зарахують роки тимчасового захисту для постійного проживання або натуралізації. На дату ефіру Нідерланди не дали нового загального роз'яснення про таке зарахування. Світлана розрізняє постійне проживання, статус довгострокового резидента ЄС і натуралізацію: для них діють різні умови, тому п'ять років легального перебування не означають автоматичного отримання будь-якого з цих статусів.
Продовження до 2028 року дає більше часу, але не перетворює тимчасовий захист на постійний дозвіл. Головний практичний поділ на дату ефіру проходить між тими, хто вже має захист і зберігає його, та новими заявниками, яким потрібно підтверджувати відповідність додатковим умовам. Паралельно держави мають готувати зрозумілі шляхи до інших статусів, а їхні остаточні правила ще належить побачити.
