Район Mrija у Влардінгені: житло та інфраструктура для українців

У квітні 2023 року Світлана Кошек розповіла про плани муніципалітету Влардінгена побудувати район Mrija для українців, які вже проживали в місті та сусідніх муніципалітетах. Ішлося не лише про окремі будинки, а про облаштоване поселення з необхідною інфраструктурою, де люди могли б жити, працювати, навчатися та користуватися базовими послугами.

Матеріал відображає плани муніципалітету, описані в джерелі від 18 квітня 2023 року. Зазначені строки, кількість помешкань і порядок заселення не підтверджують подальший фактичний стан проєкту.

Яким планували район Mrija

Mrija мали побудувати в промисловій зоні Влардінгена неподалік від Роттердама. За представленим планом район мав складатися зі світлих дво- та триповерхових будівель із гнучким житлом, яке в Нідерландах називають flexwoningen.

На дату ефіру будівництво вже тривало. Очікувалося, що від травня кількість готових помешкань поступово збільшуватиметься. Загалом у районі планували створити 387 житлових одиниць, із яких 339 хотіли завершити до 1 липня 2026 року.

У цих помешканнях розраховували розмістити близько тисячі українців. Приблизно 300 із них уже були зареєстровані у Влардінгені, а ще близько 700 мали приїхати з інших муніципалітетів регіону Роттердам-Рейнмонд.

Кого мали переселяти першими

Заселення планували проводити поступово. Спочатку до Mrija мали переїхати українці, які на той момент жили в муніципальних локаціях Влардінгена. Наступним етапом передбачалося переселення людей, яких прийняли приватні родини.

Після цього в районі планували розміщувати українців зі Східама та інших муніципалітетів регіону. Таким чином, Mrija замислювали не лише як локальний проєкт Влардінгена, а й як частину ширшого регіонального розміщення.

У відповідь на запитання про чергу Світлана пояснила, що за доступною їй інформацією окремо ставати на неї не потрібно. Муніципалітет орієнтувався на людей, які вже були зареєстровані та проживали у відповідних локаціях або приймальних родинах. Водночас це було пояснення плану на дату ефіру, а не універсальна процедура подання заяви для будь-кого, хто хотів би переїхати до Mrija.

Не тільки житлові будинки

Важлива особливість проєкту полягала в тому, що разом із житлом планували створити повсякденну інфраструктуру. Після літніх канікул у районі мала відкритися початкова школа. Також ішлося про спортивну залу, два приміщення загального призначення та кабінет сімейного лікаря.

Це мало дозволити мешканцям не лише проживати в районі, а й працювати, водити дітей до школи та отримувати частину необхідних послуг поруч із домом. Саме поєднання житла, освіти, медичної допомоги та спільних просторів відрізняло цей задум від простого встановлення тимчасових будиночків.

До обговорення подальшого облаштування збиралися залучати майбутніх мешканців і підприємців. У трансляції не було докладного опису того, як саме мали використовувати всі спільні приміщення, тому Світлана не робила остаточних висновків щодо їхнього призначення.

Що цей проєкт означав для Світлани

Світлана сприйняла новину позитивно, оскільки побачила в ній практичну дію, а не лише розмови про довготривале перебування українців у Нідерландах. Будівництво житла разом зі школою, медичним кабінетом та іншою інфраструктурою показувало, що муніципалітет готувався до тривалішого розміщення людей.

Водночас із самого проєкту не можна було зробити висновок про майбутній міграційний статус усіх українців або гарантоване право кожного залишитися в країні. В ефірі Mrija розглядалася саме як відповідь на житлові та побутові потреби людей, які вже перебували під захистом і жили у Влардінгені та навколишніх муніципалітетах.

Для Світлани цей приклад був підставою шукати подібні рішення і в інших муніципалітетах. Головний висновок полягав у тому, що частина громад переходила від тимчасового розміщення до більш упорядкованих житлових районів. Mrija мала стати одним із таких проєктів: із поступовим заселенням, окремими помешканнями та середовищем, пристосованим до щоденного життя.