Вибори в Нідерландах 2023: чому нові партії отримали підтримку ще до появи програм

Напередодні парламентських виборів у листопаді 2023 року політична ситуація в Нідерландах виглядала незвично мінливою. Лідери йшли, партії шукали нові обличчя, а понад половина виборців, за наведеними в ефірі даними, ще не визначилася зі своїм вибором. На цьому тлі особливу увагу привернули Каролін ван дер Плас і Пітер Омтзігт. Їх підтримка показувала не лише популярність двох політиків, а й глибоке розчарування системою, яка, на думку Світлани Кошек, надто довго латала окремі проблеми замість структурних змін.

Матеріал відображає зміст ефіру, опублікованого 29 серпня 2023 року, до парламентських виборів у Нідерландах і до появи повної програми Nieuw Sociaal Contract.

Як партії формують уряд

У Другій палаті парламенту Нідерландів 150 місць, і одна партія зазвичай не отримує більшості. Після виборів починаються переговори про коаліцію: партії шукають точки дотику, узгоджують поступки та розподіляють відповідальність. Чим більше учасників у майбутній коаліції, тим складніше домовитися, не відмовившись від власних принципів.

Поки новий кабінет не сформовано, країною керує попередній уряд у відставці. Переговори можуть тривати місяцями, залучаючи посередників, які окремо розмовляють із партіями та допомагають знайти компроміс. Підсумком має стати коаліційна угода з основними напрямами роботи. Лише після цього остаточно оформлюється склад уряду, хоча домовленості щодо міністерських посад фактично є частиною попередніх переговорів.

Виборець може підтримати конкретну людину у партійному списку, але переважно голосує саме за партію. Тому її лідер стає головним публічним обличчям кампанії. У 2023 році зміна таких облич виявилася особливо важливою: навіть наступники в межах знайомих партій могли пропонувати інший напрям. Зокрема, нова лідерка VVD Ділан Єшильгьоз не виключала співпраці з партією Герта Вілдерса, хоча раніше така коаліція вважалася неприйнятною для керівництва VVD.

Чому довіра до старої політики впала

Світлана описує два попередні урядові періоди як час, коли влада переважно усувала термінові наслідки, але не оновлювала застарілі механізми. Невиконані обіцянки та скандали послабили довіру. Після чергового переформатування кабінету виборці часто бачили тих самих політиків, які лише переходили на інші посади.

Невдоволення вийшло далеко за межі звичайної критики. Політики, особливо жінки, повідомляли про погрози та тиск біля своїх домівок, а дехто називав це однією з причин виходу з політики. Світлана не виправдовує таку агресію, але вважає її небезпечним проявом накопиченого розчарування.

Головний політичний запит: виборці чекали не чергової перестановки, а здатності ухвалювати складні рішення. Серед найболючіших тем в ефірі названо дефіцит житла, доступність медичного догляду, міграцію, зростання цін і природоохоронні обмеження. У спокійний період усталена система могла працювати прийнятно, але пандемія та наступні кризи показали, наскільки важко їй швидко змінюватися.

Каролін ван дер Плас і зростання BBB

Партія BoerBurgerBeweging, або BBB, виникла у 2019 році як представництво інтересів аграрного сектору. На виборах 2021 року вона отримала лише одне місце у Другій палаті, але згодом несподівано стала найбільшою силою у Сенаті. Такий стрибок перетворив Каролін ван дер Плас із лідерки невеликої нової партії на ймовірну учасницю майбутніх коаліційних переговорів.

Її привабливість Світлана пов'язує з образом простої людини, близької до виборців і не схожої на звичного професійного політика. Але підтримка BBB трималася не лише на стилі. Партія виросла на протесті фермерів проти природоохоронної політики уряду, зокрема планів скорочувати викиди азоту через обмеження у тваринництві. Для частини суспільства ці заходи стали прикладом того, як загальноєвропейські екологічні цілі можуть вступати в конфлікт із життям конкретного сектору.

В ефірі Світлана відкрито говорить, що вважає тиск на фермерів надмірним, хоча й застерігає, що оцінює тему як звичайна спостерігачка, а не фахівчиня з довкілля. Для неї важливе практичне питання: як узгодити захист природи з виробництвом продовольства, житловим будівництвом та іншими нагальними потребами.

Міграція і соціальне житло у програмі BBB

Серед пропозицій BBB Світлана виділяє різке скорочення кількості заяв на притулок від людей, які прибувають з-за меж Європи, а також рівномірніше розміщення шукачів притулку по країні. Вона окремо наголошує, що в тому обговоренні українці під тимчасовим захистом становили іншу правову категорію, тому наведені партією міграційні пропозиції не можна було автоматично переносити на них.

Інша резонансна ідея стосувалася людей, які пройшли процедуру притулку й отримали статус: BBB не хотіла надавати їм перевагу в черзі на соціальне житло. Причина конфлікту зрозуміла. Місцеві жителі могли чекати на квартиру багато років, тоді як новий статусний мешканець отримував житло позачергово.

Світлана вважає однакову чергу справедливішою, але водночас визнає, що людям після притулку все одно потрібно десь жити. Отже, скасування пріоритету саме по собі не розв'язує проблему. Потрібно збільшувати пропозицію доступного житла, зокрема невеликих тимчасових помешкань. Наявний фонд часто складався з квартир із двома або трьома спальнями, тоді як дедалі більше домогосподарств складалися з однієї людини або бездітної пари. Через це дефіцит був не лише кількісним, а й структурним.

Пітер Омтзігт як політик проти системи

Інший центр тяжіння виборців - Пітер Омтзігт. Його репутація сформувалася завдяки готовності публічно викривати помилки навіть усередині власної партії та владної коаліції. Світлана згадує його вимоги пояснити суперечливі пенсійні виплати, розібратися з проблемними рішеннями пенсійного фонду та встановити відповідальних у скандалі з допомогою на догляд за дітьми.

Саме остання справа стала особливо важливою. Омтзігт разом із колегою наполегливо досліджував дії державних службовців і не погоджувався звести скандал до загальних вибачень без визначення відповідальності. Наслідком стала урядова криза. Для частини політичного середовища він перетворився на незручного колегу, зате серед виборців здобув образ людини, яка не мовчатиме, коли система приховує власні помилки.

Цю довіру було видно і під час внутрішньопартійної боротьби. Перебуваючи далеко не на першому місці у списку, Омтзігт отримав велику кількість персональних голосів і фактично став конкурентом керівництва своєї партії. Після конфліктів, лікарняної перерви та виходу з CDA він певний час працював у парламенті як незалежний депутат.

Партія, якій повірили до програми

У серпні 2023 року Омтзігт оголосив про створення партії Nieuw Sociaal Contract. На момент ефіру її програма ще готувалася, команда лише мала бути сформована, а сам політик підкреслював, що не прагне миттєвого тріумфу й хоче розвивати партію поступово.

Проте опитування вже прогнозували їй значну кількість місць. Підтримка переходила від VVD, D66, CDA та інших сил, а прогноз BBB після оголошення Омтзігта помітно знизився. Світлану вражало, що одна людина могла настільки змінити розклад ще до публікації детальної програми.

Сила і ризик: виборці підтримували передусім особисту репутацію Омтзігта. Вони пов'язували з ним захист верховенства права, прав людини та ідею сильнішого конституційного контролю. Але довіра до однієї особи ще не гарантувала дієздатної партії. Йому потрібно було знайти людей, підготувати програму й довести, що досвід викриття окремих порушень можна перетворити на системне управління країною.

Викривати проблеми недостатньо

Світлана проводить важливу межу між роллю незалежного депутата та учасника коаліції. Політик може привертати увагу до конкретних помилок, але в уряді має відповідати за весь механізм: шукати місце для нового житла, узгоджувати будівництво з екологічними нормами, реформувати міграційну систему та домовлятися з партнерами.

Навіть невелика партія здатна зупинити коаліційне рішення, якщо воно суперечить її принципам. Попередній уряд розпався саме після того, як партнери не змогли погодити міграційні правила, зокрема ставлення до неповнолітніх без супроводу та подальшого возз'єднання сімей. Це показує, що сильний лідер сам по собі не скасовує потреби в компромісі.

Ефір не давав прогнозу переможця. Його висновок був обережнішим: вибори 2023 року могли стати перевіркою того, чи здатні нові політичні сили перетворити суспільне розчарування на рішення. Каролін ван дер Плас уже показала, як швидко протестна партія може вирости. Пітер Омтзігт показав, наскільки великим став запит на особисту принциповість. Але справжнім випробуванням для обох мала бути не популярність, а здатність створити команду, домовлятися та змінювати систему в умовах кількох криз одночасно.