Продажі через онлайн-платформи: звітність ще не означає автоматичного податку

Онлайн-платформи мають передавати податковій службі відомості про активних продавців. Це викликало занепокоєння серед людей, які продають речі через Marktplaats, Vinted та подібні сервіси. В огляді новин від 2 липня 2023 року Світлана Кошек пояснює головну відмінність: потрапляння даних до звіту платформи саме собою не означає, що весь виторг автоматично визнають оподатковуваним доходом.

Матеріал відображає пояснення з огляду новин, опублікованого 2 липня 2023 року, і стосується правил та практики контролю, описаних на дату ефіру.

Які дані передають платформи

В ефірі йдеться про користувачів, які протягом року провели понад 30 операцій або продали товарів більш ніж на 3000 євро. Інтернет-платформи повинні повідомляти про таких продавців податковій службі.

Ці показники описують обов'язок платформи передати інформацію. Вони не дають готової відповіді на питання, чи виник у конкретної людини дохід, з якого потрібно сплачувати податок. Податкова отримує додаткову можливість побачити активність продавця та перевірити її характер, але самі правила щодо доходу, за поясненням Світлани, не стали принципово іншими.

Головна зміна: контроль став практичнішим. Якщо раніше людина регулярно торгувала онлайн і розраховувала, що податкова цього не бачить, тепер така впевненість може призвести до проблем. Платформа передає відомості, після чого податкова може оцінити, що саме стоїть за численними операціями.

Продаж власних речей і заробіток

Ключове значення має не лише кількість продажів, а їхня мета. Якщо людина продає власні вживані речі, якими більше не користується, це не тотожне діяльності, організованій заради прибутку. Продавець може намагатися повернути частину колись витрачених коштів, а не створювати постійне джерело доходу.

Інша ситуація виникає, коли людина купує вживані речі спеціально для подальшого перепродажу. Тут уже присутні намір заробити та участь у ринку як продавця. Така діяльність може розглядатися не як випадкове позбавлення від особистих речей, а як підприємництво або інший вид оплачуваної роботи.

Тому однакова сума виторгу може мати різний зміст. В одному випадку це гроші від продажу власного майна, в іншому - результат систематичної торгівлі. Саме походження коштів, регулярність операцій і спосіб організації продажів допомагають визначити, про який тип діяльності йдеться.

Коли продажі стають доходом

Світлана звертає увагу на ситуації, коли торгівля фактично стає джерелом заробітку. Якщо людина регулярно продає товари, прагне отримати прибуток і займає певне місце на ринку, отримані кошти потрібно відображати в податковій декларації.

Форма декларування залежить від характеру діяльності. В ефірі названо два можливі варіанти: дохід підприємця або дохід від інших робіт. Вибір між ними не визначається лише кількістю оголошень чи одним вдалим продажем. Значення мають регулярність і загальна якість діяльності як джерела доходу.

Поріг звітності платформи не замінює цієї оцінки. Понад 30 операцій або понад 3000 євро продажів означають, що інформація може бути передана податковій, але не перетворюють кожного користувача на підприємця. Водночас перебування нижче цих показників не змінює природу заробітку, якщо продажі насправді організовані для систематичного отримання доходу.

Можливі податкові наслідки

Якщо податкова визнає діяльність підприємницькою, наслідки можуть не обмежитися податком на дохід. В ефірі також згадується можливість виникнення обов'язків, пов'язаних із податком на додану вартість.

Це важливо для людей, які сприймають онлайн-торгівлю як хобі, хоча за своїм змістом вона вже нагадує бізнес. Назва, яку продавець сам дає своїй діяльності, не змінює того, як виглядають регулярні закупівлі, перепродаж і заробіток. Податкова може оцінювати фактичну поведінку, а дані платформи допомагають їй побачити обсяг операцій.

Водночас в ефірі згадано і спрощений варіант для невеликих обсягів діяльності. За певних умов, зокрема коли річний обсяг продажів не перевищує 20 000 євро, можна відмовитися від статусу платника ПДВ. Але це окреме питання. Така можливість не означає, що дохід узагалі не потрібно декларувати, і не перетворює підприємницькі продажі на звичайний продаж особистих речей.

Що варто розділяти

У цій темі легко змішати три різні речі: звіт платформи, класифікацію діяльності та конкретні податкові обов'язки. Спочатку платформа передає інформацію про продавця, який досяг визначених показників. Потім оцінюється, чи були це особисті продажі, інший дохід або підприємницька діяльність. І лише після цього постає питання про відповідні податки та можливі режими для невеликого бізнесу.

Тому повідомлення про контроль онлайн-платформ не варто сприймати ні як новий податок на кожну продану вживану річ, ні як формальність, яку можна ігнорувати. Для звичайного продажу власних речей і систематичного перепродажу заради прибутку діє різна логіка.

Підсумок ефіру простий: правила щодо декларування доходу діяли й раніше, але податкова отримала ще один спосіб перевіряти онлайн-торгівлю. Тим, хто регулярно купує товари для перепродажу або вже має стабільний заробіток через платформи, варто виходити з того, що ця активність тепер помітна податковій службі.