За три дні до парламентських виборів у Нідерландах кампанія залишалася непередбачуваною. Значна частина виборців іще не визначилася, тому партії використовували останні дні для гучних заяв. У випуску від 19 листопада 2023 року Світлана Кошек розбирає, як Пітер Омтзігт пояснив свої прем'єрські амбіції, чому Герт Вілдерс змінив передвиборчий акцент і що ще обговорювали в нідерландських новинах напередодні голосування.
Стаття відображає огляд Світлани Кошек від 19 листопада 2023 року, записаний напередодні парламентських виборів у Нідерландах 22 листопада. Оцінки, рейтинги, кандидатури та очікування наведено в історичному контексті на дату випуску.
Слухати статтю
Пітер Омтзігт погодився розглянути посаду прем'єра
Лідер новоствореної партії «Новий суспільний договір» Пітер Омтзігт тривалий час не давав прямої відповіді, чи готовий очолити уряд у разі перемоги. Така поведінка відповідала стилю, який він уже демонстрував під час створення партії: рішення про участь у виборах також було оголошено майже в останній момент.
Спочатку невизначеність допомогла посилити інтерес до нового політичного проєкту. Партія швидко вийшла на перше місце в опитуваннях, а самого Омтзігта називали одним із найкращих кандидатів на посаду прем'єра. Однак затягування відповіді щодо його особистих планів почало впливати на підтримку. За словами Світлани, протягом останнього тижня рейтинг партії та її лідера знизився, а в опитуванні щодо бажаного прем'єра вперед вийшла лідерка VVD Ділан Єшільгьоз.
За три дні до виборів Омтзігт нарешті заявив, що не виключає можливості стати прем'єр-міністром. Водночас він поставив умову: йдеться про керівництво професійним кабінетом, який не був би звичайним партійним урядом і складався б насамперед із фахівців, а не політиків.
Суть його позиції: парламентські партії мають визначати політичний напрям, тоді як професійний кабінет повинен зосередитися на компетентному управлінні та практичних рішеннях. Омтзігт також не відкидав для себе ролі керівника парламентської фракції.
Ця модель пов'язана з центральною темою його програми - перебудовою системи державного управління. Він вважав чинну систему застарілою та такою, що працює недостатньо добре. Проте умовна згода на прем'єрство не припинила дискусію. Критики побачили в ній чергове вагання замість чіткого рішення.
Критика нерішучості та боротьба за останні голоси
Ділан Єшільгьоз відповіла, що лідерство передбачає здатність робити вибір і брати на себе відповідальність. На її думку, людина, яка хоче керувати країною, повинна прямо про це сказати, а не погоджуватися лише через складну конструкцію з особливим кабінетом.
Для виборців заява Омтзігта могла звучати по-різному. Одні нарешті отримали підтвердження, що він готовий узяти на себе керівництво урядом. Інші побачили додаткову умову, яка зберігала невизначеність. Який саме ефект це мало на рейтинг, на момент випуску ще не було відомо.
Кампанія загалом дедалі чіткіше показувала протистояння лівого, центристського та правого напрямів. Франс Тіммерманс закликав виборців підтримати ліві сили, попереджаючи про наслідки перемоги правих партій. Така риторика свідчила, що учасники перегонів уже прямо мобілізували свій електорат, а не лише презентували програми.
За оцінкою, озвученою у випуску, праві й центристські сили мали сильніші позиції, тоді як ліві ризикували програти. Але через велику кількість людей, які ще не обрали партію, результат залишався відкритим до самого дня голосування 22 листопада.
Герт Вілдерс зміщує акценти заради участі в уряді
Іншою помітною заявою стала позиція Герта Вілдерса. Його партія багато років мала значне представництво в парламенті, але залишалася поза урядовими коаліціями. Однією з головних причин була різка антимусульманська риторика Вілдерса, через яку інші партії не хотіли з ним співпрацювати.
Ситуація стала виглядати інакше після того, як Єшільгьоз не відкинула можливості домовлятися з Вілдерсом, якщо партії зможуть знайти спільні рішення. Для політика, який провів близько двох десятиліть в опозиції, це відкривало перспективу вперше потрапити до владної коаліції.
В інтерв'ю Вілдерс визнав, що антимусульманський напрям залишається частиною ідентичності його партії, але заявив, що в цей момент він не є пріоритетом. Натомість партія хотіла зосередитися на житловій кризі, міграції, бідності та впевненості людей у завтрашньому дні.
Це не означало відмови від попередніх поглядів. Ішлося про зміну передвиборчого акценту та спробу показати потенційним партнерам готовність працювати над темами, щодо яких можна створити коаліцію. Світлана розглядає цю заяву саме в контексті прагнення Вілдерса перейти від постійної опозиції до участі в уряді.
Що означала невизначеність перед голосуванням
Особливість кампанії полягала не лише в суперництві програм, а й у боротьбі за виборців, які ухвалювали рішення в останній момент. Через це навіть одна заява про готовність стати прем'єром або зміну політичних пріоритетів могла вплинути на розподіл сил.
Для підприємців окремо залишалося питання, як провідні партії бачать майбутнє малого та середнього бізнесу. Світлана анонсувала спеціальне обговорення програм чотирьох лідерів перегонів. У цьому випуску конкретні пропозиції для бізнесу ще не розбиралися, тому робити висновки про майбутню політику уряду на його основі було зарано.
Крім передвиборчих заяв, політичний порядок денний доповнила новина про Марка Рютте. Після падіння кабінету він оголосив про вихід із нідерландської політики, але вже через кілька місяців став одним із кандидатів на посаду генерального секретаря НАТО.
Його конкуренткою називали прем'єр-міністерку Естонії Каю Каллас. У випуску серед її переваг згадували прагнення призначити на цю посаду жінку та виконання Естонією зобов'язання витрачати 2% ВВП на оборону. Перевагами Рютте вважали багаторічний політичний досвід і широкі міжнародні зв'язки. З української перспективи Світлана позитивно оцінювала обох кандидатів через їхню підтримку України, не стверджуючи, що рішення вже ухвалено.
Інші теми політичного випуску
Окрему увагу Світлана приділила виступу Грети Тунберг на великій кліматичній демонстрації в Амстердамі. Замість зосередження лише на кліматичній темі активістка виступила на підтримку Палестини та проти Ізраїлю, що спричинило конфлікт на сцені й розчарування частини учасників.
Світлана оцінила цей епізод критично. На її особисту думку, активісти такого типу можуть завдавати кліматичному руху більше шкоди, ніж користі, коли переносять увагу на інші гострі політичні конфлікти. Це була авторська оцінка події, а не повідомлення про спільну позицію всіх учасників демонстрації.
Ще однією міжнародною темою стала ситуація на російсько-фінському кордоні. У випуску йшлося про прибуття людей з Іраку, Ємену, Сомалі та Сирії, яким, за викладеною версією, російська сторона допомагала діставатися до пунктів пропуску. Фінляндія закрила частину переходів, посилила охорону кордону та продовжила будівництво огорожі. Світлана порівняла цю ситуацію з попередньою кризою на кордоні Білорусі та Польщі й висловила побоювання щодо подальшого загострення.
Від політики до повсякденних новин
На завершення випуску прозвучало кілька коротких побутових тем. Прибуття Сінтерклааса завершилося благополучно, попри сюжетні пригоди з кораблем і подарунками. Іпотечна ставка трохи знизилася, що викликало оптимістичні очікування, хоча Світлана не поділяла думки, що це вже означає швидке повернення доступного житла.
Прозвучало й сезонне нагадування про їжаків. Тваринам, які готуються до зимового сну, не можна давати молоко, оскільки воно спричиняє діарею. Якщо їжаку потрібна допомога, можна залишити чисту воду, сухий котячий корм або свіжий фарш. Сухе листя під кущами краще не прибирати, адже там їжаки можуть облаштовувати місце для зимівлі.
Головною темою випуску все ж залишалися вибори. За кілька днів до голосування лідери намагалися одночасно зберегти власну політичну ідентичність і продемонструвати готовність керувати та домовлятися. Нерішучість Омтзігта, коаліційні амбіції Вілдерса й мобілізація лівих показували, наскільки відкритим залишався результат кампанії напередодні 22 листопада 2023 року.
