Перемога PVV на виборах у Нідерландах: що було відомо наприкінці листопада 2023 року

Парламентські вибори 22 листопада 2023 року принесли Нідерландам результат, якого не очікували навіть ті, хто передбачав політичні сюрпризи. Партія свободи Герта Вілдерса, відома жорсткою позицією щодо міграції, ісламу та Європейського Союзу, посіла перше місце зі значним відривом. У своєму огляді Світлана Кошек пояснює, чому ця перемога стала настільки резонансною, які обмеження має переможець і чому в перші дні після виборів було зарано робити остаточні висновки для українців.

Матеріал відображає короткий огляд Світлани Кошек, записаний 24 листопада 2023 року після парламентських виборів у Нідерландах. На той момент склад урядової коаліції та її програма ще не були визначені.

Чому результат став несподіванкою

Партія Вілдерса давно представлена в парламенті й раніше також отримувала чимало голосів. Однак вона ніколи не виходила на перше місце і не входила до уряду. Інші великі партії не хотіли працювати з нею в коаліції через радикальну риторику її лідера та його різкі заяви про мігрантів, іслам і майбутнє Нідерландів у ЄС.

Цього разу PVV здобула 37 місць. За неї проголосувала приблизно чверть виборців, які взяли участь у голосуванні. Такий результат уже неможливо було просто проігнорувати, хоча до виборів інші політичні сили розглядали різні коаліційні комбінації без Вілдерса на чолі.

Світлана описує ситуацію образно: партії вже ділили майбутню владу, але після підрахунку голосів виявилося, що головний політичний ресурс опинився не в них. Перед ними постало складне питання: чи погоджуватися на переговори з Вілдерсом і, якщо так, то на яких умовах.

Пом'якшення риторики і теми, які спрацювали

Однією з причин успіху Світлана називає те, що перед виборами Вілдерс помітно пом'якшив свою публічну позицію. Він не відмовився від колишніх поглядів, але дав зрозуміти, що деякі давні ідеї не є його першочерговими завданнями.

Натомість у центрі кампанії опинилися питання, які безпосередньо турбували виборців: міграційна та житлова кризи. Таке зміщення акцентів допомогло партії розширити підтримку. Виборці могли сприймати голосування за PVV не лише як підтримку всіх попередніх заяв Вілдерса, а й як реакцію на проблеми, які, на їхню думку, інші партії не розв'язували достатньо переконливо.

Водночас пом'якшення передвиборчої риторики саме собою не давало відповіді, якою буде реальна урядова політика. На момент огляду ще належало побачити, які вимоги Вілдерс висуне під час переговорів і на які компроміси будуть готові інші партії.

Перемога не означає одноосібної влади

Ключове обмеження: Нідерланди є парламентською демократією, тому одна людина або одна партія не може самостійно визначати політику держави. У парламенті 150 місць, а для більшості потрібно щонайменше 76. Результат PVV у 37 мандатів був великим, але становив менше половини необхідної більшості.

Отже, Вілдерсу були потрібні партнери: або дві досить великі партії, або ширша група менших політичних сил. Кожен такий варіант означав переговори про програму, посади та межі майбутньої політики. Навіть перше місце на виборах не гарантувало ані швидкого створення уряду, ані реалізації всіх передвиборчих заяв.

Саме тому Світлана закликала не панікувати. У країні продовжували діяти парламентські правила та звичайні європейські механізми. Різкий виборчий результат міг змінити напрям політики, але не скасовував систему стримувань і необхідність домовлятися з іншими силами.

Коаліція залишалася головною невідомою

У перші дні після виборів політичні партії взяли паузу, щоб оцінити результати і можливі коаліції. VVD, колишня партія Марка Рютте, втратила десять місць і більше не могла претендувати на провідну роль так само впевнено, як раніше. Водночас було незрозуміло, чи увійде вона до коаліції з PVV.

Ліві та ліберальні сили зазнали серйозних втрат, а перспектива їхнього переходу в опозицію стала значно реальнішою. Проти результату виборів уже відбувалися демонстрації, а мусульманські організації висловлювали сильне занепокоєння через попередні заяви Вілдерса.

Така суспільна реакція посилювала тиск на політиків. Вони мали не лише скласти арифметичну більшість, а й визначити, в якому напрямі рухатиметься новий уряд і які положення програми PVV потенційні партнери готові прийняти або, навпаки, заблокувати.

Світлана наголошувала, що за лаштунками вже почалися консультації та політичний торг. Однак на дату запису конкретного складу коаліції ще не було. Тому будь-які категоричні твердження про майбутні рішення залишалися передчасними.

Що це могло означати для України та українців

Вілдерс виступав проти продовження масштабної фінансової підтримки України, хоча водночас заявляв, що у війні підтримує Україну. Для українців у Нідерландах перемога його партії створювала ризик погіршення політичного середовища, але точний масштаб можливих змін у перші дні після виборів визначити було неможливо.

Важливо було розділяти особисті позиції лідера PVV, коаліційну програму і майбутні рішення парламенту. Поки не було відомо, хто сформує уряд і на яких умовах, не можна було впевнено стверджувати, які саме заходи щодо України, міграції чи українців у Нідерландах зміняться.

Практичний висновок: результат виборів був тривожним сигналом і вимагав уважного спостереження, але не означав негайного скасування чинних правил. Для реальних змін були потрібні коаліція, погоджена програма та парламентські рішення.

Європейський контекст і реакція сусідів

Перемога PVV викликала широкий резонанс за межами Нідерландів. За словами Світлани, сусідні країни стежили за тим, чи не стане цей успіх поштовхом для власних різко правих партій. Особливе занепокоєння звучало в Німеччині напередодні її майбутніх виборів.

Серед перших, хто привітав Вілдерса, були Віктор Орбан і Марін Ле Пен. Для Світлани це було показником того, які політичні сили в Європі сприйняли результат як власний успіх. Вона бачила в цьому ширшу тенденцію посилення різко правих партій усередині Європейського Союзу.

Цей контекст був важливий і для України. Результат виборів у Нідерландах стосувався не лише внутрішньої міграційної чи житлової політики. Він міг вплинути на європейські дискусії про підтримку України та загальний напрям ЄС, хоча реальний вплив залежав від майбутньої коаліції.

Рішення ЄС щодо України і позиція Орбана

Окремо Світлана торкнулася очікуваного грудневого рішення щодо наступного етапу руху України до Європейського Союзу. Головним ризиком вона назвала позицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який погрожував скористатися правом вето і регулярно заперечував проти посилення допомоги Україні.

На той момент частину європейських коштів, призначених Угорщині після пандемії, було заморожено. В огляді йшлося про те, що з приблизно 20 млрд євро заблокованого фінансування планували розморозити 900 млн євро та виплатити їх Угорщині найближчим часом.

Світлана припускала, що цей фінансовий крок міг допомогти Єврокомісії вплинути на позицію Орбана перед рішенням щодо України. Водночас це було саме припущення про політичний розрахунок, а не підтвердження домовленості або гарантія того, як Угорщина проголосує.

Наприкінці листопада 2023 року головним було не намагатися передбачити всі наслідки за першими емоційними реакціями. Перемога PVV справді змінила політичний баланс і створила додаткову невизначеність для України та українців. Але остаточний напрям мали визначити коаліційні переговори, парламентська більшість і конкретні рішення, а не сам результат однієї партії.