Трудові мігранти в Нідерландах: право на роботу, відрядження через Польщу та захист працівника

Трудовий мігрант приїжджає до іншої країни насамперед заради тимчасової роботи й заробітку, зазвичай плануючи повернутися. Проте за цим простим визначенням стоять різні документи, правила перебування, податки, житло та залежність від роботодавця. Світлана Кошек пояснює, чому право в'їхати до Нідерландів ще не означає права тут працювати, які ризики виникають під час відрядження через польську компанію та чому незнання власного статусу робить працівника особливо вразливим.

Стаття відображає пояснення та оцінки з ефіру від 6 червня 2023 року. Згадані правила, строки й заплановані заходи описані станом на цю дату.

Чому ставлення до заробітчан часто несправедливе

Навколо трудових мігрантів склалося чимало стереотипів. Їх можуть вважати неосвіченими людьми, які погоджуються на будь-які умови, уникають податків або не знають правил. Але за низькокваліфікованою роботою нерідко стоїть зовсім інша професійна біографія. Світлана наводить приклади пілота, який працював будівельником, юристки, що доглядала чужих дітей, і людей з вищою освітою, які пішли в аграрний сектор чи на прибирання.

Причина такого вибору часто не в нестачі освіти або самоповаги. Людина може погодитися на важку працю й сувору економію, щоб за пів року або рік накопичити на житло, освіту чи іншу важливу мету. Водночас країна, що приймає працівника, отримує робочі руки в галузях, де бракує місцевих кадрів. В ефірі йдеться про сільське господарство, будівництво, медицину, освіту, готелі та ресторани.

Країна походження також може отримувати користь через перекази заробітчан їхнім сім'ям. Світлана посилається на довоєнні дані про значні суми, переказані в Україну, а також зауважує, що після початку повномасштабної війни надходження скоротилися. Частина чоловіків повернулася, а можливості виїзду на короткострокову роботу стали обмеженими. Тому образ людини, яка просто обрала комфортніше життя за кордоном, не відображає всього різноманіття обставин.

Три різні права і три різні питання

Перед переїздом до іншої країни потрібно окремо з'ясувати три речі: чи є право на в'їзд, право на перебування та право на працю. Вони можуть підтверджуватися різними документами, мати різні умови та не завжди виникають одночасно.

Ключова помилка: безвіз не дає автоматичного права працювати. Він дозволяє в'їхати та короткостроково перебувати в країнах ЄС, але сам собою не є дозволом на працевлаштування. За загальним правилом без окремого дозволу жити й працювати в іншій державі ЄС можуть громадяни Євросоюзу. Для громадян інших країн потрібна належна підстава, хоча дозвіл на проживання і працю іноді може бути об'єднаний в одному документі.

Права можуть бути й обмеженими. Студентський статус, наприклад, дає проживання з певними умовами праці. Підприємницький дозвіл може дозволяти діяльність як підприємця, але не будь-яку роботу за наймом. Дозвіл висококваліфікованого мігранта пов'язаний із роботодавцем, який запросив працівника. Після припинення такого контракту людина має обмежений час, щоб знайти нового роботодавця або залишити країну.

Тимчасовий захист створює окрему ситуацію. Українець, який підпадає під його умови, може оформити право на перебування і доступ до роботи вже в країні прийому. Але цей доступ діє саме в тій державі, де людина зареєстрована під тимчасовим захистом. Реєстрація в Польщі не перетворюється автоматично на право працювати в Нідерландах.

Переїзд із Польщі до Нідерландів

Для людини, яка своєчасно отримала тимчасовий захист у Польщі після початку війни, законним шляхом може бути припинення реєстрації там, переїзд до Нідерландів і нова реєстрація вже тут. Після цього доступ до нідерландського ринку праці визначатиметься місцевим статусом, так само як для інших людей під тимчасовим захистом у Нідерландах.

Інша схема стосується тих, хто залишається працівником польської компанії. Такий роботодавець може направити людину до Нідерландів у відрядження. У цьому разі працівник не переходить до нідерландської компанії: трудові відносини та виплата зарплати залишаються пов'язаними з польським роботодавцем.

Проте сама назва відрядження не дозволяє ігнорувати нідерландські правила. Світлана пояснює, що роботодавці, які направляють сюди працівників, повинні їх реєструвати. На період роботи в Нідерландах мають враховуватися місцеві умови оплати. Якщо працівників направляє агенція, до неї також висуваються вимоги щодо діяльності та сплати податків.

Особливий ризик виникає, коли короткострокове відрядження фактично триває місяцями. Працівник може отримувати зарплату, мати номер у реєстрі та бути впевненим, що повністю легалізований. Але за цим номером іноді стоїть лише реєстрація нерезидента, а не проживання за нідерландською адресою. Якщо дозволений строк уже минув, становище людини може виявитися зовсім не таким надійним, як вона вважала.

Для довшої роботи можуть існувати окремі процедури, які має оформити агенція або роботодавець. В ефірі згадується можливість документа на триваліший строк, але Світлана наголошує, що на практиці агенції нерідко цього не роблять. Тому не варто вважати тривале перебування законним лише тому, що зарплата надходить, податки утримуються, а роботодавець запевняє, що все оформлено.

Коли залежність від роботодавця стає пасткою

Проблема часто стає помітною лише після конфлікту або спроби змінити роботу. Людина розриває контракт і раптом дізнається, що її право перебування було пов'язане з відрядженням, дозволений строк завершився, а за місцем фактичного проживання вона не зареєстрована.

Житло також може бути частиною залежності. Роботодавець або агенція поселяє людей у тимчасовому приміщенні, вираховує плату із зарплати, але не надає окремого договору оренди та можливості реєстрації. Після звільнення працівник ризикує одночасно втратити дохід і місце проживання.

У Нідерландах обговорювали заходи для посилення захисту трудових мігрантів: суворіший контроль агенцій, їхню реєстрацію і ліцензування, доступ нерезидентів до цифрових державних послуг, перевірку медичного страхування та окремий договір на житло. Сенс окремого договору в тому, щоб припинення роботи не означало автоматичного й негайного виселення, якщо людина продовжує оплачувати оренду.

Світлана також звертає увагу на заплановану гарантію мінімальної оплати за перші два місяці. Вона мала захищати людей, які приїхали на обіцяну роботу, але вже за кілька днів залишилися без зайнятості та грошей на повернення. Водночас це був опис програми й напрямів роботи на дату ефіру, а не твердження, що всі названі гарантії вже однаково застосовуються в кожному випадку.

Реєстрація, житло і тимчасовий захист

Реєстрація потрібна не лише для листування з державними органами. Вона підтверджує, де людина проживає, та впливає на її статус і доступ до послуг. Світлана радить не відкладати оформлення, навіть якщо через воєнні обставини порушення не одразу призводить до перевірки чи видворення.

Якщо людина під тимчасовим захистом виписалася з одного місця і не зареєструвалася в іншому, виникає ризик припинення захисту. Реєстрація за чужою адресою теж потребує обережності: туди надходитиме офіційна пошта, а спільна адреса може впливати на адміністративні або фінансові відносини мешканців.

Проживання без реєстрації може створити проблеми і для власника житла. Але для самого працівника головний ризик полягає в іншому: без коректної адреси та зрозумілого статусу складніше довести свої права, отримувати документи й діяти після втрати роботи.

Самозайнятість не повинна приховувати найману працю

На дату ефіру людина під тимчасовим захистом могла зареєструвати підприємство, але сама реєстрація ще не відповідала на питання, чи дозволено їй виконувати конкретну роботу як самозайнятій особі. Особливо небезпечною була схема, коли фактичний роботодавець вимагав оформитися підприємцем, хоча людина працювала під його керівництвом як звичайний працівник.

У такій ситуації підприємництво може виявитися лише формою прихованих трудових відносин. Це створює ризики штрафів і не дає працівникові того захисту, який мав би існувати за трудовим договором. Для справді незалежного фахівця, який сам організовує роботу та надає послуги клієнтам, ситуація може бути іншою, але її потрібно оцінювати за фактичними умовами, а не лише за наявністю реєстрації та рахунків.

Захист починається з розуміння документів

Незнання правил не робить трудового мігранта винним або менш гідним захисту, але підвищує залежність від агенції та роботодавця. Перед початком роботи важливо розуміти, на якій підставі людина перебуває в Нідерландах, хто є її справжнім роботодавцем, де вона зареєстрована, на який строк оформлено відрядження і чи має вона окремий договір на житло.

Якщо зарплату недоплачують, людину виганяють із житла або документи не відповідають обіцянкам, Світлана закликає не обмежуватися дописами в соціальних мережах і не соромитися звертатися до профільних організацій та трудової інспекції. Допомога працівникові не повинна мати для нього негативних наслідків лише через те, що порушення допустив роботодавець.

Зарплата при цьому є лише однією частиною умов праці. Важливі також страхування, безпека, стабільність, ставлення в колективі, можливість змінити роботодавця та захист у разі хвороби або звільнення. Саме сукупність цих умов визначає, чи стала робота за кордоном можливістю заробити, чи пасткою, з якої складно вийти.