Українська мова для дітей у Нідерландах: як поєднати її з місцевою освітою

Українські діти в Нідерландах поступово входять до місцевої системи освіти. Вони вивчають нідерландську, адаптуються до школи та будують нове коло спілкування. Водночас постає питання, чи зможуть вони за кілька років так само вільно користуватися українською, особливо читати й писати нею. У випуску від 8 жовтня 2023 року Світлана Кошек розповідає про занепокоєння українського посла та його прохання допомогти розширити можливості для вивчення української мови.

Матеріал відображає окрему тему випуску від 8 жовтня 2023 року та наведені в ньому на той момент дані про українських школярів, школи вихідного дня і звернення посла до нідерландської влади.

Українські діти в нідерландських школах

За наведеними у випуску даними DUO, на той момент у початкових школах Нідерландів навчалося близько 12 тисяч українських дітей. Приблизно половина з них відвідувала класи для новоприбулих, які також називають мовними класами. На першому етапі головну увагу там приділяють нідерландській мові, адже без неї дитині складно повноцінно навчатися та спілкуватися в новому середовищі.

Ще близько 7 тисяч українських підлітків здобували середню освіту. Для старших дітей ризик повністю втратити мову, якою вони вже тривалий час користувалися, може бути меншим. Проте й серед них українська не обов'язково є рідною або основною мовою повсякденного спілкування.

Для молодших школярів ситуація інша. Вони швидко засвоюють мову оточення, а навички українського письма й читання можуть ще не бути сформовані. Якщо шкільне навчання, спілкування з однолітками та більшість щоденних занять відбуваються нідерландською, домашніх розмов українською може виявитися недостатньо для повноцінної грамотності.

Чому увага зосереджена на молодших дітях

Український посол Олександр Карасевич, про позицію якого йдеться у випуску, особливо непокоївся через дітей молодшого шкільного віку. Його запитання стосувалося не лише того, чи збережуть вони розмовну мову. Важливо, чи зможуть діти через кілька років читати, писати та навчатися українською на рівні, потрібному для життя й освіти в Україні.

Це занепокоєння пов'язане з можливою тривалістю перебування родин за кордоном. Кілька років для дорослої людини та для дитини на початку шкільного шляху мають різне значення. Саме в цей період закладаються базові навички грамотності. Дитина може продовжувати розмовляти українською в родині, але не мати системної практики письма, читання та засвоєння навчальної лексики.

Водночас у випуску не протиставляються українська та нідерландська мови. Нідерландська потрібна дітям для місцевої школи й адаптації. Питання полягає в тому, чи можна поряд із цим створити достатньо можливостей для збереження української.

Школи вихідного дня та прохання про підтримку

На дату випуску в Нідерландах діяло близько 12 шкіл вихідного дня, де діти могли вивчати українську. Такі заняття дають можливість підтримувати мову поза звичайною нідерландською школою. Проте посол вважав, що наявної кількості шкіл недостатньо з огляду на число українських дітей у країні.

Тому він звернувся до державного секретаря Еріка ван дер Бурга та загалом до нідерландського уряду з проханням допомогти організувати більше можливостей для вивчення української мови. У випуску це подано саме як звернення і питання до влади, а не як уже затверджена державна програма.

Світлана пропонує стежити за реакцією уряду. На той момент не було озвучено готового рішення про кількість нових шкіл, формат занять або конкретний обсяг підтримки. Тому сам факт звернення не слід сприймати як гарантію, що мережу українських занять неодмінно та швидко розширять.

Мова і можливість повернення

В інтерв'ю, на яке посилається Світлана, посол пов'язував знання української мови з можливим поверненням дітей. Якщо родина згодом повернеться в Україну, дитині знадобиться не лише побутове мовлення, а й здатність навчатися, читати завдання, писати та розуміти шкільні предмети українською.

Посол також наголошував, що Україна потребуватиме своїх людей. У цьому контексті підтримка мови розглядається як спосіб не втратити зв'язок дітей із країною та не створити для них додатковий бар'єр у разі повернення. Це не означає, що у випуску визначено майбутнє кожної родини. Ідеться про необхідність зберегти для дітей реальну можливість повернутися, якщо таке рішення буде ухвалено пізніше.

Мовне питання тому виходить за межі звичайних додаткових занять. Для молодших дітей воно стосується безперервності освіти та здатності почуватися впевнено в різних життєвих сценаріях. Нідерландська допомагає їм жити й навчатися зараз, а українська зберігає зв'язок із попереднім освітнім і культурним середовищем.

Два освітні завдання одночасно

Ситуація українських школярів у Нідерландах вимагає одночасно вирішувати два завдання. Перше - дати дітям достатнє знання нідерландської для навчання та повсякденного життя. Друге - не допустити, щоб молодші школярі за роки перебування за кордоном втратили українську грамотність.

На 8 жовтня 2023 року існували школи вихідного дня та було публічно сформульоване прохання розширити підтримку української мови. Однак подальша реакція нідерландської влади ще залишалася відкритим питанням. Головний висновок цього фрагмента випуску полягає в тому, що мовна адаптація дітей не має зводитися лише до швидкого опанування мови нової країни. Для тих, хто може повернутися, так само важливо зберегти здатність повноцінно вчитися й спілкуватися українською.