Нідерландська політика навесні 2024 року: зміна риторики Вілдерса та скандал навколо російського впливу

Навесні 2024 року нідерландська політика опинилася в перехідному стані. Новий парламент уже працював, але переговори про уряд тривали, а старий склад міністрів залишався на посадах. На цьому тлі Герт Вілдерс помітно пом'якшував частину передвиборчих заяв, праві партії стикалися з практичними обмеженнями власних обіцянок, а скандал навколо російського впливу змушував політиків чіткіше визначати позицію щодо України та Європи.

Стаття відображає зміст ефіру від 8 квітня 2024 року. Описані позиції, урядові переговори, підозри та очікувані рішення належать до ситуації на цю дату.

Від виходу з ЄС до спроб змінювати його зсередини

Партія Вілдерса перемогла на парламентських виборах із різкою правою програмою. Однак уже під час формування уряду деякі найгучніші тези почали відходити на другий план. Риторика щодо мусульман стала м'якшою, а вимога виходу Нідерландів із Європейського Союзу фактично зникла з найближчого порядку денного.

Одним із важливих чинників стали вибори до Європарламенту. Попередні опитування показували, що партія Вілдерса може отримати там помітне представництво. За таких умов виходити з ЄС було менш вигідно, ніж посісти місця в європейських інституціях і намагатися впливати на них зсередини.

Вілдерс почав говорити не про відмову від Євросоюзу, а про його реформування. Його позиція залишалася євроскептичною: більше самостійності для окремих держав, менше руху до європейської наддержави та відмова від того, що він називав кліматичним активізмом. Водночас він уже не заперечував потребу реагувати на кліматичні зміни, а лише пропонував робити це по-своєму.

Змінився й тон розмови про безпеку. Замість дистанціювання від європейських та західних структур Вілдерс наголошував на ролі НАТО і необхідності захищати континент від загроз із боку Росії, Китаю та Близького Сходу. Підтримка України в боротьбі проти російської агресії також стала частиною його публічної позиції.

Для Світлани ця зміна є прикладом ширшого процесу. Прості гасла про те, що все потрібно зламати, поступово стикаються з питанням, що саме пропонується натомість. Закрити країну для біженців, скоротити міграцію або послабити зв'язки з ЄС легко сформулювати в кампанії, але значно складніше перетворити на життєздатну державну політику.

Чому урядові переговори виявилися складними

У переговорах брали участь чотири партії, які мали окремі спільні позиції, зокрема прагнення скоротити міграцію, але суттєво відрізнялися в інших питаннях. Особливо важливою фігурою був Пітер Омцігт, який наполягав, що співпраця можлива лише за умови дотримання законодавства та Конституції.

Після цього переговори вперлися в державні фінанси. Передвиборчі обіцянки потрібно було співвіднести з бюджетом: скільки коштуватиме певна пільга, які доходи її покриють і від яких витрат доведеться відмовитися. Виявилося, що частину популярних пропозицій проголошували без зрозумілих фінансових розрахунків.

Омцігт певний час залишив переговори після суперечки навколо фінансових документів. Це викликало припущення про розпад домовленостей і можливі нові вибори. Згодом переговори відновилися з іншими посередниками. Сам Омцігт заявив своїй партії, що вона залишається в процесі, але неприйнятні аспекти програми Вілдерса потрібно згладити.

Сторони також обговорювали незвичну форму кабінету, яка мала відрізнятися від традиційної коаліції. На дату ефіру результат цих переговорів і майбутня конструкція уряду ще не були зрозумілими. Першого вагомого рішення очікували до середини травня.

Економіка обмежує антиміграційні гасла

Суперечки навколо пільгового податкового правила для іноземних фахівців показали, як політичні обіцянки стикаються з потребами економіки. Скорочення цієї пільги подавали як частину боротьби з міграцією, але великі роботодавці попередили, що без можливості залучати потрібних спеціалістів їм буде складніше розвиватися в Нідерландах.

У розмові згадувалася компанія ASML, якій для зростання потрібні кваліфіковані працівники з різних країн. Якщо таких людей стане важче запрошувати, розвиток може відбуватися в інших місцях. Після критики почалися розмови про те, що рішення щодо податкової пільги було поспішним і його варто переглянути.

Подібне протиріччя виникає і з працівниками на фабриках, у сільському господарстві, транспорті, порту та логістиці. Заклики скоротити трудову міграцію не відповідають на питання, хто виконуватиме цю роботу. Скорочувати самі галузі теж непросто: фермерська партія захищає сільське господарство, виробники нагадують про свій внесок у податки, а роль Роттердамського порту неможливо просто викреслити з економіки.

Саме тому, за спостереженням Світлани, праві сили переходили від критики до пошуку хоча б якихось практичних рішень. Це не означало зникнення політичних розбіжностей, але показувало, що керування країною потребує складніших відповідей, ніж передвиборчі гасла.

Voice of Europe і підозри щодо російських грошей

Паралельно в Європі розгорівся скандал навколо сайту Voice of Europe. Чехія заявила про викриття російської дезінформаційної мережі, через яку, за повідомленнями з посиланням на розвідувальні джерела, могли платити деяким європейським політикам за поширення російської пропаганди.

Конкретні імена на момент ефіру офіційно не назвали. Водночас у публічному просторі згадували Тьєррі Боде, чия партія відкрито займала проросійську позицію. Сам Боде відкинув підозри й не прийшов на дебати, присвячені цій справі. Світлана окремо підкреслює, що доказів фінансування його партії Москвою на ту дату не було.

Інтерв'ю сайту раніше давав і Вілдерс. Він пояснював, що не знав про можливі зв'язки ресурсу і підтримав необхідність розібратися в ситуації. За словами Світлани, власником Voice of Europe згодом виявився Віктор Медведчук. Через це давні контакти політиків із сайтом отримали нове значення, навіть якщо інтерв'ю відбувалися за багато років до скандалу.

У нідерландському парламенті зазвучали заклики розслідувати походження партійних грошей та перевірити джерела фінансування. Але представники уряду відповідали, що деталями займаються спеціальні служби, а відкрита інформація залишається обмеженою. Тому на дату ефіру йшлося про серйозні підозри та розслідування, а не про доведену провину конкретних нідерландських політиків.

Скандал створював додатковий тиск на всіх, кого раніше вважали прихильними до Росії або противниками допомоги Україні. На думку Світлани, саме в такій ситуації політикам особливо важливо відмежуватися від можливого зовнішнього впливу. Це допомагає зрозуміти, чому проукраїнські й пронатівські заяви Вілдерса лунали дедалі виразніше.

Європа шукає практичні відповіді

Окремим прикладом поступового європейського руху стало часткове приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони. Світлана нагадує, що членство в ЄС і участь у Шенгені не тотожні. На той момент контроль знімали для повітряних і морських кордонів, тоді як сухопутні кордони залишалися предметом суперечок через занепокоєння Австрії щодо нелегальної міграції.

Цей приклад доповнює загальну картину ефіру. Європейська політика рухається повільно, через компроміси, перевірки та часткові рішення. Але рух усе ж відбувається. Партіям, які здобули популярність на різкій критиці, доводиться переходити до бюджетів, законів, міжнародних союзів і реальних наслідків своїх пропозицій.

Навесні 2024 року остаточних відповідей ще не було: уряд Нідерландів не сформували, розслідування російського впливу тривало, а нова позиція правих лише проходила перевірку практикою. Проте напрям уже був помітний. Риторика про руйнування наявної системи поступалася спробам працювати всередині неї, а підтримка України ставала ще й способом чітко показати дистанцію від російського впливу.