Вибори у Нідерландах 2023 року: міграційна межа NSC та суперечка про інтеграцію

За місяць до парламентських виборів у Нідерландах нова партія Пітера Омцігта Nieuw Sociaal Contract, або NSC, опинилася серед лідерів опитувань і представила довгоочікувану програму. Однією з її найпомітніших пропозицій стало обмеження загальної міграції до 50 000 осіб на рік. В ефірі від 28 жовтня 2023 року Світлана Кошек розбирає, кого може стосуватися ця межа, чому частина задумів виглядає складною для реалізації та як загальний політичний поворот до скорочення міграції може вплинути на українців.

Стаття відображає зміст ефіру від 28 жовтня 2023 року, до парламентських виборів у Нідерландах. Наведені рейтинги, партійні пропозиції та міркування про майбутню міграційну політику стосуються ситуації й рівня визначеності на цю дату.

Нова партія серед лідерів нестабільних перегонів

NSC була створена лише в серпні 2023 року, але вже за кілька місяців опинилася на першому місці в частині опитувань. Пітер Омцігт здобув популярність як політик, який публічно викривав серйозні проблеми в роботі уряду. На момент ефіру його партії прогнозували приблизно від 24 до 30 місць у парламенті.

Поруч у трійці лідерів перебували VVD, яка тривалий час домінувала в нідерландській політиці, та об'єднання зелених і соціал-демократів. Далі йшли антиміграційна PVV і фермерська BBB. Саме BBB, за спостереженням Світлани, особливо постраждала від появи NSC, оскільки частина її прихильників перейшла до нової партії. Водночас очільниця BBB Кароліне ван дер Плас уже говорила, що хотіла б співпрацювати з Омцігтом.

Ці рейтинги ще не давали надійної картини майбутньої коаліції. Найпоказовішою цифрою Світлана називає не кількість прогнозованих місць, а частку невпевнених виборців: близько 80% опитаних ще не визначилися остаточно. Навіть люди, які роками голосували за одну партію, почали сумніватися. Тому за місяць до виборів розстановка сил могла істотно змінитися.

Політичний висновок: демократія проявляється не лише у виборі керівників, а й у можливості змінити їх, якщо вони не виправдали очікувань. Стрімке падіння колишніх партнерів по коаліції Світлана розглядає саме як втрату довіри виборців.

Що означає межа у 50 000 мігрантів

У програмі NSC йшлося не лише про біженців. Запропонована межа охоплювала загальний міграційний потік: іноземних студентів, висококваліфікованих фахівців, трудових мігрантів, біженців та інші групи. Цим підхід Омцігта відрізнявся, наприклад, від позиції фермерської партії, яка пропонувала окреме обмеження саме для біженців.

Для скорочення кількості іноземних студентів NSC пропонувала перевести якомога більше навчальних програм нідерландською мовою. У Нідерландах багато курсів викладали англійською, що робило країну привабливою для студентів з-за кордону. Перехід на нідерландську мав зменшити цей потік без прямої заборони на навчання.

Інший напрям стосувався висококваліфікованих мігрантів. Програма передбачала поступове скорочення податкової пільги, якою протягом обмеженого періоду могли користуватися фахівці, що приїхали з-за кордону. На дату ефіру відповідна ініціатива лише розглядалася парламентом. Світлана окремо застерігала не сприймати її як уже ухвалене правило: серед клієнтів виникало занепокоєння, хоча остаточного рішення ще не було.

Саме ця частина програми викликала особливо сильну критику. Великі підприємства заявляли, що залежать від іноземних фахівців і не можуть легко замінити їх працівниками з місцевого ринку. Тому зменшення привабливості країни для таких спеціалістів могло створити проблеми не лише для мігрантів, а й для нідерландських роботодавців.

Трудові мігранти та межі національної політики

NSC також хотіла скоротити кількість трудових мігрантів, які приїжджають не як висококваліфіковані фахівці, а для виконання іншої роботи. Значна частина таких працівників походить з країн Європейського Союзу. Саме тут виникає принципова перешкода: громадяни ЄС користуються свободою пересування і не мають отримувати окремий дозвіл на роботу в Нідерландах.

Через це Світлана вважала повне втілення заявленої межі малореалістичним. Певного скорочення міграції можна досягти, але не всі потоки однаково підконтрольні уряду. Крім юридичних обмежень, є й економічна потреба в працівниках та фахівцях.

Основним аргументом прихильників скорочення була житлова криза: менший приплив людей мав би послабити тиск на житловий фонд. Світлана визнає зв'язок між кількістю мешканців і попитом на житло, але їй ближча інша відповідь, яку пропонувала BBB: збільшувати будівництво, а не намагатися розв'язати проблему переважно через скорочення міграції.

Водночас політичну тенденцію вона вважає очевидною. Серед чотирьох партій, які тоді лідирували в опитуваннях, три виступали за зменшення міграційного потоку тим чи іншим способом. Отже, навіть без точного прогнозу щодо складу коаліції можна було очікувати, що міграційні обмеження стануть важливою темою після виборів.

Возз'єднання сімей та різні правила

Ще одна пропозиція NSC стосувалася возз'єднання сімей біженців. У розборі Світлана пояснює, що для біженців і для громадян або постійних мешканців Нідерландів діяли різні правові режими. У звичайній нідерландській процедурі коло найближчих родичів було вужчим і переважно охоплювало чоловіка або дружину та неповнолітніх дітей.

Омцігт пропонував наблизити правила для біженців до цього вужчого підходу, щоб зменшити кількість людей, які приїжджають після надання статусу члену сім'ї. В ефірі це подано як передвиборчу пропозицію, а не як чинну зміну законодавства. Її практичне втілення також залежало б від європейських норм і майбутніх політичних домовленостей.

Нідерланди та Німеччина бачать різні проблеми

Прагнення скоротити міграцію посилювалося не лише в Нідерландах. У Німеччині теж зростала дискусія про обмеження потоку біженців, але причини невдоволення відрізнялися. У Нідерландах центральною проблемою була нестача житла, тоді як у Німеччині більше сперечалися про тривалу й дорогу інтеграцію.

Світлана порівнює два підходи на прикладі українців. У Нідерландах навіть знання англійської може допомогти швидко знайти роботу, зокрема достатньо кваліфіковану. У Німеччині без доброї німецької це значно складніше. Тому країна спочатку вкладала більше ресурсів у мовні курси, перекваліфікацію та підготовку людей до працевлаштування.

Наслідком стала суперечка про те, чи не триває така підготовка надто довго. Частина учасників залишала курси або виїжджала, а рівень працевлаштування українців був нижчим, ніж у Нідерландах. Через це в Німеччині лунали заклики швидше спрямовувати людей на роботу та скорочувати частину інтеграційних програм.

У цьому Світлана бачить парадокс: українці в Нідерландах можуть дивитися на німецьку систему як на щедрішу, тоді як німецькі політики звертають увагу на вищу зайнятість у Нідерландах і вважають місцевий підхід ефективнішим. Порівнювати системи лише за обсягом підтримки недостатньо, оскільки вони ставлять різні пріоритети та мають різні мовні й житлові умови.

Інтеграція українців і політика повернення

На дату ефіру Світлана бачила дві протилежні тенденції. Європейські країни загалом підтримували інтеграцію українців, хоча водночас працювали над скороченням інших потоків біженців. Українська влада, навпаки, була зацікавлена у поверненні громадян, оскільки країні потрібні працівники та платники податків.

Світлана посилалася на публічні заяви представниці української міграційної служби, яка заперечувала проти сприйняття переміщених українців як звичайних біженців і наголошувала на необхідності їхнього повернення. Подібну позицію висловлював і нідерландський посол у Києві, говорячи про допомогу з поверненням та майбутній діалог між Україною і європейськими державами.

Ці заяви не означали підготовку депортацій. Світлана прямо відмежовує таке припущення від змісту дискусії. Йшлося про можливі програми, що заохочуватимуть повернення, а також про умови, які можуть робити тривале перебування менш привабливим. Конкретні рішення на той момент ще не були відомі.

Для тих, хто хотів залишитися в Нідерландах, її порада була незмінною: максимально інтегруватися, не очікуючи автоматичного дозволу на проживання. Вибори ще мали відбутися, майбутню коаліцію не було сформовано, а вплив позиції України залишався невизначеним. Проте розраховувати, що після завершення особливого режиму кожному без додаткових умов просто видадуть новий статус, Світлана не радила.

Для людей, які планували повернення, логіка була іншою: стежити за майбутніми програмами підтримки та обирати слушний момент. Головний висновок ефіру полягає не в тому, що долю українців уже вирішено, а в тому, що міграція стала однією з центральних тем виборів. Напрям політики ставав суворішим, але конкретні правила залежали від результатів голосування, складу коаліції та подальших домовленостей між Нідерландами, Європою й Україною.