Prinsjesdag у Нідерландах поєднує старі монархічні традиції з цілком практичною розмовою про майбутнє країни. У третій вівторок вересня король виголошує тронну промову, а уряд представляє бюджет. В ефірі від 26 вересня 2023 року Світлана Кошек пояснює, чому за церемонією, капелюшками та королівською процесією важливо побачити головне: які проблеми держава визнавала пріоритетними і на що збиралася спрямувати увагу та кошти.
Матеріал відображає зміст ефіру, опублікованого 26 вересня 2023 року, та описує заяви, плани й невизначеність, актуальні на ту дату.
Слухати статтю
Навіщо слухати тронну промову
День короля і Prinsjesdag нагадують, що Нідерланди залишаються монархією. Уся церемонія побудована на традиціях: королівська родина прибуває до зали, де збираються уряд і обидві палати парламенту, король читає промову, а пізніше відбувається представлення бюджету.
Світлана описує цей день як своєрідний часовий портал. Старовинний етикет і святкова атмосфера співіснують із протестами, політичними суперечками та повсякденними проблемами людей. Уздовж маршруту королівської процесії можна було побачити перевернуті нідерландські прапори прихильників фермерського протесту, а на плакатах люди писали про подорожчання життя й труднощі з оплатою покупок.
Тронна промова не є детальним переліком законопроєктів. У ній загальними словами позначають напрями, над якими уряд планує працювати. Саме тому кожне формулювання потім уважно аналізують: за ним можуть стояти майбутні програми, бюджетні витрати або зміни політики.
Важливе обмеження: у 2023 році кабінет міністрів мав статус уряду у відставці. Це означало стриманість щодо нових великих ініціатив. До того ж бюджетні дебати тривали, а окремі пропозиції змінювалися вже після церемонії. Тому промова показувала політичні пріоритети, але не гарантувала, що кожна згадана ідея буде реалізована саме в первинному вигляді.
Україна серед визначальних подій десятиліття
На початку промови король озирнувся на перші десять років свого правління. Серед подій, що залишили особливий слід у спільній пам'яті, він назвав катастрофу рейсу MH17, вшанування скасування рабства та війну в Україні.
Для Світлани сама позиція України на початку тронної промови була важливим сигналом. Війна згадувалася не як другорядна зовнішня тема, а як одна з подій, що вплинули на Нідерланди та стали частиною історії країни.
Далі король назвав російське вторгнення незаконною агресивною війною проти суверенної сусідньої держави. У промові йшлося про боротьбу за демократію та верховенство права на східному кордоні Європи, яка безпосередньо стосується безпеки й майбутнього самих Нідерландів.
Уряд заявляв про намір і надалі надавати Україні гуманітарну, військову та фінансову допомогу у співпраці з партнерами по ЄС і НАТО. Окремо згадувалася відповідальність Нідерландів як держави, де розташований Міжнародний кримінальний суд, за підготовку до розгляду справ про воєнні злочини. Підтримку України також пов'язували з подальшими інвестиціями в оборону та зміцненням НАТО.
Висновок Світлани: у цій промові не було ознак того, що Україна зникла з політичного порядку денного Нідерландів. Навпаки, її підтримку назвали серед питань, які вимагали рішучих дій навіть від уряду у відставці.
Бідність і купівельна спроможність
Одним із головних внутрішніх викликів назвали зростання бідності. Уряд планував спрямувати близько двох мільярдів євро на заходи для підтримки купівельної спроможності у 2024 році. Мета полягала в тому, щоб кількість людей із доходами нижче прийнятного мінімуму не продовжувала зростати.
Серед оголошених напрямів були збільшення допомоги на оренду житла, підвищення дитячого бюджету для боротьби з дитячою бідністю та розширення екстреного енергетичного фонду для тих, хто не міг оплачувати рахунки за електроенергію.
Для працюючих планували збільшити податкову знижку, пов'язану з трудовим доходом. Світлана пояснює, що податкова ставка сама по собі не показує, скільки людина фактично сплачує. Підсумок залежить також від податкових знижок і річного доходу. Збільшення знижки для працюючих мало підтримати їхню купівельну спроможність і стимулювати зайнятість.
Водночас під час парламентських дебатів точилися суперечки про підвищення мінімальної зарплати. Частина політиків наполягала на істотнішому підвищенні, інші застерігали, що воно може спричинити нове зростання цін і не розв'язати проблему в довгостроковій перспективі. Світлана звертає увагу й на передвиборчий характер таких дискусій: партії прагнули запропонувати виборцям якомога більше привабливих рішень, хоча державний бюджет вимагав обережності.
Житло як основа соціальної безпеки
Доступне житло стало ще одним центральним напрямом. Уряд заявляв про провідну роль у співпраці з муніципалітетами, забудовниками та житловими корпораціями. Планувалося визначати додаткові місця для будівництва, укладати регіональні домовленості та надавати фінансову підтримку.
Світлана наголошує, що житлова проблема вже була настільки гострою, що програми будівництва не могли просто зникнути після відставки кабінету. Якщо швидко звести достатню кількість повноцінних будинків неможливо, одним із проміжних рішень могло стати компактне або тимчасове житло.
Окремо в промові йшлося про захист орендарів через регулювання середнього сегмента оренди. Це мало значення для людей із середніми доходами, зокрема поліцейських, учителів і медичних працівників, яким теж складно знайти доступне житло. Доступність оренди та купівлі розглядалася не як розкіш, а як одна з умов соціальної захищеності.
Освіта, мова і нестача фахівців
Рівні можливості уряд безпосередньо пов'язував із якісною освітою. Серед пріоритетів були мовні й математичні навички, підтримка професійної освіти та повернення базового фінансування для студентів.
Найуразливішим учням планували пропонувати додаткові заняття, позашкільні програми та безплатне здорове харчування. Одночасно уряд мав працювати над нестачею вчителів через регіональну співпрацю між школами, педагогічними навчальними закладами та муніципалітетами.
Світлана також згадує напрям залучення вчителів і асистентів із числа біженців та інших людей з іноземним походженням. Раніше головною перешкодою був високий рівень нідерландської мови, потрібний для викладання. Але в школах ставало більше дітей, яким корисна підтримка іншою мовою, тому досвід таких фахівців міг допомогти одночасно зменшити кадровий дефіцит і підтримати учнів.
Цифровізація та штучний інтелект у промові були представлені як джерело і можливостей, і ризиків. Держава планувала допомагати людям опановувати цифрові навички, щоб вони могли безпечно брати участь у змінах на ринку праці, в освіті та охороні здоров'я.
Праця, інтеграція і захист працівників
Уряд прагнув, щоб більше людей могли знайти роботу, важливу не лише для особистого розвитку, а й для економіки, яка потребувала працівників. Серед завдань називали боротьбу з дискримінацією, поліпшення умов для трудових мігрантів і захист уразливих працівників.
Оскільки ринок праці змінюється, навчання не повинно завершуватися після отримання диплома. У промові згадувалася підтримка професійного розвитку протягом усієї кар'єри, зокрема через програми для малого й середнього бізнесу.
У контексті українців Світлана розповідає про майбутнє обговорення інтеграції з представниками сфери соціальної політики. Питання стосувалися того, як допомогти людям знайти роботу відповідно до кваліфікації, якої інформації їм бракує і яка практична підтримка потрібна. Це було обговорення напрямів інтеграції, а не готовий правовий механізм постійного проживання.
Наприкінці ефіру Світлана окремо уточнила, що на дату трансляції рішення про статус українців після завершення тимчасового захисту ще не було затверджене. Обговорювалися європейські та нідерландські варіанти переходу, але конкретну форму майбутнього статусу ще належало визначити. Тому припущення не варто було сприймати як уже ухвалені правила.
Здоров'я, догляд і суспільна довіра
У сфері охорони здоров'я увагу приділили умовам самостійного життя літніх людей і доступному догляду поруч із домом. Через нестачу персоналу особливого значення набувала допомога родичів та інших неформальних доглядальників. Уряд планував підтримувати їх, поліпшувати співпрацю з професіоналами та передавання практичних знань.
Також ішлося про реформування молодіжної допомоги, щоб уразливі діти й сім'ї швидше отримували підтримку. Зростання смутку, самотності та психологічних труднощів серед молоді пропонували долати разом із самими молодими людьми, відкритіше обговорюючи психічне здоров'я і тиск, пов'язаний з успішністю.
Ширшою темою промови стала довіра до держави. Король говорив про необхідність раніше залучати організації, які виконуватимуть нову політику, перевіряти здійсненність правил і враховувати їхні наслідки для людей. Світлана вважає це особливо важливим після ситуацій, коли формально ухвалені рішення створювали серйозні проблеми під час практичного виконання.
Prinsjesdag 2023 показав Нідерланди не як безтурботне королівство, а як країну, що одночасно зберігає урочисті традиції та відкрито говорить про бідність, нестачу житла, освіту, здоров'я, безпеку й війну в Україні. Церемонія створює святкову рамку, але зміст тронної промови допомагає зрозуміти, які проблеми держава вважала найважливішими саме в той період.
Документи до статті
- Тронна промова 2023 рокуRijksoverheid





